X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Без рубрики
07.04.2016

О формировании налоговых обязательств по НДС при списании основных средств и запасов, в случае их хищения

ГУ ГФС в Черниговской области в письме от 25.02.2016 г. № 661/10/25-01-15-01-09 сообщает, что если налогоплательщиком суммы НДС, уплаченные при приобретении основных средств или ТМЦ, были включены в состав налогового кредита, то при их хищении он должен начислить налоговые обязательства независимо от факта установления виновных лиц и взыскания с них убытков. Связано это с тем, что такие основные средства или ТМЦ не могут быть использованы в хозяйственной деятельности.

При этом начисление налоговых обязательств по факту хищения осуществляется исходя из балансовой стоимости (стоимости их приобретения) и в том отчетном налоговом периоде, в котором установлен такой факт хищения. Также налогоплательщик должен составить не позднее последнего дня отчетного (налогового) периода, в котором установлен факт хищения, и зарегистрировать в ЕРНН сводную налоговую накладную.

Больше новостей
Текст документа

Лист Головного управління ДФС у Чернігівській області від 25.02.2016 р. № 661/10/25-01-15-01-09

Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, статтею 191 розділу I, статтею 52 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, розглянуло звернення платника стосовно нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість при списанні матеріальних активів та запасів через крадіжку і в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 189.9 статті 189 ПКУ встановлено, що в разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 ПКУ податкові зобов'язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:

  • придбаними для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
  • придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, враховуючи наведене, встановлення факту викрадення у суб'єкта господарювання основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, не призводить до нарахування платником податку податкових зобов'язань, незалежно від того чи встановлено винних осіб, заподіяних в крадіжці, та чи стягуються з таких осіб втрати.

При цьому, у зв'язку з тим, що основні засоби, які були викрадені та при придбанні яких був сформований податковий кредит, не можливо використати в господарській діяльності, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення основних засобів, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

Щодо списання викрадених товарно-матеріальних цінностей повідомляємо, якщо платником податку суми ПДВ, сплачені при придбанні товарно-матеріальних цінностей, були віднесені до складу податкового кредиту, то оскільки у зв'язку з їх викраденням вони не можуть бути використані у господарській діяльності, суб'єкт господарювання повинен нарахувати податкові зобов'язання незалежно від того, чи встановлено винних осіб та чи стягуються з таких осіб втрати.

При цьому нарахування податкових зобов'язань по факту викрадення товарно-матеріальних цінностей здійснюється виходячи з вартості їх придбання та в тому звітному податковому періоді, в якому встановлений такий факт викрадення товарно-матеріальних цінностей. Також, платник повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення ТМЦ, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей Податкового кодексу України, на які в ній іде посилання.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter