X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О расчете судебного сбора при законодательном изменении размера ставок судебного сбора

ВСУ в постановлении от 02.03.2016 г. по делу № 21-6545а15, рассматривая конкретный спор, разъяснил, что при расчете судебного сбора за подачу кассационной жалобы в случае законодательного изменения размера ставок необходимо исходить из того, что законы и другие нормативно-правовые акты не имеют обратного действия во времени.

То есть за подачу кассационной жалобы в административном деле, иск в котором был подан в суд до 1 сентября 2015 года (дата вступления в силу Закона Украины от 22.05.2015 г. № 484-VIII, которым, в частности, были увеличены ставки судебного сбора), базой для исчисления судебного сбора является размер ставки, который был уплачен при обращении в суд с иском, и этот размер не подлежит пересчету в соответствии с Законом Украины от 08.07.2011 г. № 3674-VI "О судебном сборе" в редакции Закона Украины от 22.05.2015 г. № 484-VIII.

Так, на время обращения истца в суд с административным иском в августе 2015 года размер судебного сбора за подачу в суд административного иска неимущественного характера составлял 0,06 размера минимальной заработной платы (73,08 грн.). Исходя из этой ставки истец правильно рассчитал и уплатил судебный сбор за представление кассационной жалобы в размере 120 % от размера судебного сбора уплаченного при обращении в суд с первоначальным иском (87,7 грн.).

Больше новостей
Текст документа

Постанова Верховного Суду України від 02.03.2016 р. № 21-6545а15, № 826-19216-15

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого – Кривенди О. В., суддів – Волкова О. Ф., Гриціва М. І., Коротких О. А., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) про визнання незаконною та скасування податкової консультації та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА:

25 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконною і скасувати індивідуальну податкову консультацію ДФС. До позовної заяви була долучена квитанція від 25 серпня 2015 року про сплату судового збору в розмірі 73 грн. 8 коп.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 6 жовтня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 2 грудня 2015 року подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору в розмірі 87 грн. 70 коп.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху і надав строк на усунення її недоліків до 11 січня 2016 року, оскільки позивач не доплатив судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі, передбаченому Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), який набрав чинності з 1 вересня 2015 року (далі – закони NN 3674-VI, 484-VIII відповідно).

Ухвалою від 18 січня 2016 року Вищий адміністративний суд України продовжив ОСОБА_1 строк на усунення недоліків до 15 лютого 2016 року.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), ОСОБА_1 зазначає, що в доданих до заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22 вересня, 7 і 30 жовтня, 11, 16, 18, 19, 20 і 26 листопада 2015 року по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення частини другої статті 4 Закону № 3674-VI щодо визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги. Просить скасувати зазначену вище ухвалу Вищого адміністративного суду України і направити справу до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом оскарженої ухвали Вищий адміністративний суд України виходив із того, що ставка судового збору за подання касаційної скарги у справі за позовною заявою немайнового характеру встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, визначеної відповідно до Закону № 3674-VI (у редакції Закону № 484-VIII). У зв'язку з цим суд зазначив, що позивач не доплатив судовий збір у розмірі 496 грн. 94 коп.

Водночас у наданих для порівняння ухвалах Вищий адміністративний суд України виходив із того, що при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги слід виходити з відсотку, встановленого Законом № 3674-VI, а базою для обчислення ставки є розмір ставки, яку було сплачено при зверненні з позовом до суду, і в разі якщо позов було подано до суду до набрання чинності новою редакцією Закону № 3674-VI, цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок цього Закону.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував положення Закону № 3674-VI.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою цієї норми встановлено розміри ставок судового збору залежно від документа і дії, за яку він справляється, та платника судового збору.

Так, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у серпні 2015 року ставка судового збору становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон № 484-VIII, яким частину другу статті 4 Закону № 3674-VI викладено у новій редакції, зокрема, встановлено нові розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, – 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; касаційної скарги на рішення суду – 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 1218 грн.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Таким чином, за подання касаційної скарги в адміністративній справі, позов у якій було подано до суду до 1 вересня 2015 року, базою для обчислення судового збору є розмір ставки, яку було сплачено при зверненні до суду з позовом, і цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нової редакції Закону № 3674-VI.

На час звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом в серпні 2015 року розмір судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру становив 0,06 розміру мінімальної заробітної плати і складав 73 грн. 8 коп. Виходячи із цієї ставки позивач розрахував і сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 120 відсотків.

За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2015 року була прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак вона підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги у відповідності зі статтею 214 КАС.

Керуючись статтями 241 – 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2015 року скасувати, а справу передати цьому ж суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О. Кривенда

Судді: О. Волков

 М. Гриців

 О. Коротких

 В. Маринченко

 П. Панталієнко

 О. Прокопенко

 І. Самсін

 О. Терлецький

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter