X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О налогообложении дохода физического лица по договору о предоставлении услуг

В письме от 25.02.2016 г. № 4227/6/99-99-17-03-03-15 ГФС разъясняет особенности налогообложения дохода, полученного физическим лицом по договору о предоставлении услуг от предприятия - заказчика таких услуг.

Суммы вознаграждений и других выплат, начисленных (выплаченных) налогоплательщику в соответствии с условиями гражданско-правового договора, включаются в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход такого налогоплательщика на основании п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 НКУ.

Договор о предоставлении услуг является одним из видов договоров гражданско-правового характера (ст. 901 и 903 ГКУ). Кроме этого, следует помнить, что в соответствии с п. 2.1.8 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстата от 13.01.2004 г. № 5, оплата труда работников, которые не находятся в штате предприятия, за выполнение работ, в частности, по договорам гражданско-правового характера, включается в фонд основной заработной платы такого предприятия.

При этом предприятию как налоговому агенту необходимо правильно определить дату возникновения дохода физического лица. Для этого ГФС рекомендует руководствоваться ст. 9 Закона Украины от 16.07.99 г. № 996-XIV "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", где указано, что основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы, которые фиксируют факты осуществления таких операций. Хозяйственные операции должны быть отражены в учетных регистрах в том отчетном периоде, в котором они были осуществлены.

С учетом вышеизложенного, ГФС делает следующие выводы:

  • доход, начисленный налогоплательщику - физическому лицу в соответствии с условиями гражданско-правового договора, относится к фонду оплаты труда того месяца, в котором такой доход был фактически начислен на основании первичных документов, подтверждающих результаты предоставления услуг (заметим, что в данном случае таким документом является двухсторонний акт приемки-передачи работ/услуг);
  • налоговый агент, который начисляет (выплачивает) доход в пользу такого налогоплательщика, обязан удержать налог на доходы по ставке, определенной ст. 167 НКУ (18 %).

При этом ГФС подчеркивает, что с целью избежания неоднозначной трактовки норм налогового законодательства в части налогообложения доходов, полученных физическими лицами по договору о предоставлении услуг, необходимо учитывать положение такого договора, в частности, условия оплаты услуг.

Дополнительно отметим, что доход, начисленный физическому лицу за предоставление услуг по договору гражданско-правового характера, является также базой начисления единого взноса по ставке 22 % (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закона о едином взносе) и объектом взимания военного сбора по ставке 1,5 % (п. 161 подраздела 10 раздела XX НКУ).

Больше новостей
Текст документа

Лист Державної фіскальної служби України від 25.02.2016 р. № 4227/6/99-99-17-03-03-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист щодо оподаткування доходів фізичних осіб, нарахованих (виплачених) відповідно до умов договору про надання послуг, і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг, який є одним із різновидів цивільно-правових договорів, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 903 ЦКУ встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, строки та порядку, встановлені договором.

Законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається, зокрема, з Кодексу законів про працю України, Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі – Закон № 108), відповідно до якого розроблено Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція).

Пунктом 1.5 розділу I Інструкції визначено, що фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах згідно з Інструкцією.

Так, відповідно до пп. 2.1.8 п. 2.1 розділу 2 Інструкції до фонду основної заробітної плати належать оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт, зокрема, згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності).

Згідно зі ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Враховуючи викладене, сума доходу, нарахованого платнику податку – фізичній особі відповідно до умов цивільно-правового договору, відноситься до фонду оплати праці того місяця, в якому було здійснено його фактичне нарахування на підставі первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного трактування норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих фізичними особами за договором про надання послуг, необхідно враховувати положення такого договору, зокрема, умови оплати послуг.

Голова Р. Насіров

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter