X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Служба в армии мобилизованным работником не включается в стаж работы, дающий право на ежегодные дополнительные отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда

Минсоцполитики в письме 29.01.2016 р. № 26/13/116-16 информирует о том, что право работников на ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда определяется в строгом соответствии со Списком производств, работ, профессий и должностей работников, работа которых связана с повышенной нервно-эмоциональной и интеллектуальной нагрузкой или выполняется в особых природных и геологических условиях и условиях повышенного риска для здоровья, дающий право на ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда, утвержденного постановлением КМУ от 17.11.97 г. № 1290.

Согласно ч. 2 ст. 9 Закона Украины "Об отпусках" в стаж работы, дающий право на отпуск за работу с вредными и тяжелыми условиями труда и за особый характер труда, засчитываются:

  • время фактической работы с вредными, тяжелыми условиями или с особым характером труда, если работник занят в этих условиях не менее половины продолжительности рабочего дня, установленной для работников данного производства, цеха, профессии или должности;
  • время ежегодных основного и дополнительных отпусков за работу с вредными, тяжелыми условиями и за особый характер труда;
  • время работы беременных женщин, переведенных на основании медицинского заключения на более легкую работу, на которой они не подвергаются воздействию неблагоприятных производственных факторов.

В данном перечне отсутствуют периоды, в которые работники освобождены от работы в связи с призывом на военную службу по мобилизации, поэтому такие периоды не включаются в стаж работы, дающий право на ежегодные дополнительные отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда или за особый характер труда.

Больше новостей
Текст документа

Лист Міністерства соціальної політики України від 29.01.2016 р. № 26/13/116-16

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у строгій відповідності зі Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679, із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2004 р. № 1674).

Згідно з позицією 122 розділу XVII "Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога" (підрозділ "Загальні професії медичних працівників закладів та установ охорони здоров'я, соціального захисту населення та освіти") зазначеного вище Списку право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 11 календарних днів мають лікарі-анестезіологи-реаніматологи.

Згідно зі змінами, що були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" від 27.03.2014 р. № 1169-VII, зокрема, до статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та статті 119 Кодексу законів про працю, працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, встановлено гарантії щодо збереження їх місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, але не більше одного року. Тобто час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, але не більше одного року.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про відпустки" (далі – Закон) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Разом з тим, відповідно до частини другої цієї статті Закону чітко визначено, що до часу роботи, що дає право на відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 7 Закону) та за особливий характер праці (стаття 8 Закону), зараховуються:

  • час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
  • час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
  • час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Тобто періоди, в які працівники звільнені від роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці, не зараховуються.

Директор Департаменту О. Товстенко

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter