X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Без рубрики
29.04.2016

О праве банка отказать клиенту в обслуживании

В письме от 10.03.2016 г. № 25-0008/20588 НБУ напоминает, что ст. 10 Закона Украины от 14.10.2014 г. № 1702-VII "О предупреждении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения" и ст. 64 Закона Украины от 07.12.2000 г. № 2121-III "О банках и банковской деятельности" определено право банка отказать клиенту в установлении (поддержке) деловых отношений (в том числе путем расторжения деловых отношений) или проведения финансовой операции в случае, в частности:

  • если финансовая операция содержит признаки операции, подлежащей по закону финансовому мониторингу;
  • установления клиенту неприемлемо высокого риска по результатам оценки или переоценки риска;
  • непредоставление клиентом необходимых для изучения клиента документов или сведений.

С учетом этого, если по результатам осуществленного анализа документов (информации) о финансовых операциях и их участниках, который в частности включает изучение сути и цели финансовой операции, информации о ее участниках, банк придет к выводу о наличии признаков осуществления банком рисковой деятельности, и/или оснований считать, что характер или последствия финансовых операций могут нести реальную или потенциальную угрозу использования уполномоченного банка с целью легализации (отмывания) доходов, полученных преступным путем, финансирования терроризма или финансирования распространения оружия массового уничтожения, НБУ рекомендует использовать право банка в отказе клиенту в обслуживании, установленное вышеуказанными нормами.

Этим же правом НБУ рекомендует воспользоваться банкам и в случае непредоставления клиентом на запрос банка необходимых для изучения клиента, проведения анализа и выявления финансовой операции, которая подлежит финансовому мониторингу, документов и/или сведений относительно финансовой операции и ее участников.

При этом банки должны внести в реестр финансовых операций информацию о финансовой операции, в проведении которой отказано в течение одного рабочего дня, но не позднее следующего рабочего дня со дня отказа, и сообщить об отказе в Госфинмониторинг.

Больше новостей
Текст документа

Лист Національного банку України від 10.03.2016 р. № 25-0008/20588

У зв'язку із численними запитами банків щодо використання ними права відмови, встановленого статтею 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон) та частинами п'ятою та шостою статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі – Закон про банки), в контексті виконання вимог листа Національного банку України від 29.01.2016 № 25-0005/8349 повідомляємо таке.

Вимогами статті 10 Закону та статті 64 Закону про банки встановлено право банку відмовити клієнту від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, зокрема:

  • якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу;
  • встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику;
  • ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнта документів чи відомостей.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 11 Закону банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта, у тому числі з урахуванням рекомендацій, наданих Національним банком України як суб'єктом державного фінансового моніторингу.

Відповідно до підпункту 22 частини другої статті 6 Закону банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Аналіз фінансових операцій згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу I Положення про здійснення банками фінансового моніторингу1 (далі – Положення № 417) це комплекс заходів, установлених внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення яких дає змогу з'ясувати суть і мету фінансових операцій, зробити висновок про відповідність/невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту його діяльності, регулярність здійснення фінансових операцій та спрямований на виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Якщо за результатами здійсненого аналізу документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, який зокрема включає вивчення суті та мети фінансової операції, інформації про її учасників, банк дійшов до висновку про наявність ознак здійснення банком ризикової діяльності2, та/або підстав уважати, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, Національний банк України рекомендує використовувати право банку у відмові, встановлене частиною першою статті 10 Закону та статтею 64 Закону про банки, від проведення фінансової операції.

Визначення підстав щодо відмови від проведення фінансової операції здійснюється на основі складових обґрунтування такого висновку та враховується під час проведення відповідних застережних заходів3 для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.

Разом з тим слід зазначити, що у разі ненадання клієнтом на запит банку необхідних для вивчення клієнта, проведення аналізу та виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, документів та/або відомостей щодо фінансової операції та її учасників, банк має право відмовитися відповідно до статті 10 Закону та частини п'ятої статті 64 Закону про банки від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції.

Банк має забезпечити у порядку, передбаченому Положенням № 417, внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансову операцію, у проведенні якої відмовлено протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, та в строки, визначені Законом, надання спеціально уповноваженому органу інформації про таку відмову.

____________ 1 затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417;

2 відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346;

3 застережні заходи – визначені внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу (з урахуванням Закону та цього Положення) та іншими документами банку заходи (у тому числі шляхом відмови від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин (зокрема шляхом розірвання ділових (договірних) відносин), зупинення/відмови від проведення фінансових операцій) для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (підпункт 8 пункту 2 розділу I Положення № 417).

Директор Департаменту фінансового моніторингу І. Береза

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter