X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О предоставлении отпуска инвалидам и выплате компенсации

Согласно ч. 7 ст. 6 Закона Украины от 15.11.96 г. № 504/96-ВР "Об отпусках" инвалидам I и II групп предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 30 календарных дней, а инвалидам III группы - 26 календарных дней.

Как сообщает Минсоцполитики в письме от 29.12.2015 г. № 774/13/116-15 и от 22.12.2015 г. № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15, если работник работает на предприятии с 2000 года и предоставил работодателю справку МСЭК в 2014 году, где указано, что ему установлена инвалидность II группы с 1999 года (информацию об инвалидности можно было определить в соответствии с записью в трудовой книжке о назначении пенсии по инвалидности), ему гарантировано предоставление законодательством 30 календарных дней ежегодного отпуска со дня заключения трудового договора, невзирая на обстоятельства, при которых бухгалтерия (отдел кадров) предприятия не имела документа (справка МСЭК), подтверждающего инвалидность работника.

Кроме этого, Минсоцполитики напоминает, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все не использованные им дни ежегодного отпуска. По желанию работника часть ежегодного отпуска заменяется денежной компенсацией. При этом продолжительность предоставленной работнику ежегодной и дополнительных отпусков не должна быть менее 24 календарных дней. То есть если работнику, например, положено 35 календарных дней отпуска, то за 11 дней он может получить компенсацию, а 24 календарных дня должен быть в отпуске.

Таким образом, если работник по каким-то причинам не воспользовался своим правом на ежегодный отпуск за несколько предыдущих лет (в частности за два, три, четыре или более лет), он имеет право использовать их, а при увольнении ему должна быть выплачена денежная компенсация.

При этом законодательством не предусмотрен срок давности, после которого работник утрачивает право на ежегодные отпуска, оно не содержит запрета предоставлять ежегодные отпуска в случае их неиспользования.

Больше новостей
Текст документа

Лист Державної служби України з питань праці Департаменту з питань праці від 22.12.2015 р. № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці на лист щодо надання роз'яснень стосовно надання працівнику з інвалідністю невикористаних днів щорічної відпустки або виплати йому грошової компенсації, повідомляє наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про відпустки" (далі – Закон) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів.

Чинним законодавством України не передбачено обмеження щодо використання за бажанням працівника щорічних невикористаних відпусток за попередні роки, а також терміну давності, після якого працівник втратить право на невикористану відпустку.

У той же час слід зауважити, що згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Частиною другою статті 12 Закону встановлено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Також зазначаємо, що порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі – Постанова № 1317). Так, інвалідність встановлюють шляхом проведення медико-соціальної експертизи з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Зазначену експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК). За результатами огляду МСЕК видає особі, яку визнано інвалідом, довідку встановленого зразка із зазначенням групи інвалідності та індивідуальну програму реабілітації.

Відповідно до пункту 6 Постанови № 1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Таким чином, під час оформлення трудових відносин з інвалідом роботодавець має отримати від нього довідку до акту огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації. Додатково інформуємо, що листи центральних органів виконавчої влади не встановлюють норм права і мають інформаційно-роз'яснювальний характер.

Директор В. Сажієнко

Лист Міністерства соціальної політики України від 29.12.2015 р. № 774/13/116-15

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.

Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України "Про відпустки" (далі – Закон) інвалідам I та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів.

Тобто якщо працівник працює на підприємстві з 2000 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2014 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність II групи з 1999 року (інформацію про інвалідність можна було визначити відповідно до запису у трудовій книжці про призначення пенсії по інвалідності), працівнику гарантовано надання законодавством 30 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника.

Відповідно до статті 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Таким чином, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (зокрема за два, три, чотири чи більше років), він має право використати їх, а у разі звільнення йому має бути виплачена грошова компенсація.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їх невикористання.

Звертаємо увагу на те, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Директор Департаменту О. Товстенко

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter