X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Без рубрики
25.05.2016

О требованиях по признанию сельскохозяйственной продукции собственно произведенной в зависимости от регистрации прав на аренду земельного участка

В письме от 14.03.2016 г. № 5466/6/99-99-19-03-02-15 ГФС в очередной раз категорично высказывает мнение о том, что на земельные участки, которые используются сельскохозяйственным товаропроизводителем - субъектом специального режима налогообложения, определенного ст. 209 НКУ, должно быть оформлено или право собственности, или право аренды в установленном законодательством порядке.

Принадлежность земельного участка на праве собственности или аренды определяется в соответствии с нормами земельного законодательства Украины. То есть право собственности, право пользования земельным участком или право аренды земельного участка связаны с государственной регистрацией соответствующего правового акта, на основании которого дано такие права.

При отсутствии должным образом зарегистрированного правоустанавливающего документа соответствующий земельный участок не может считаться таким, который находится в собственности или на праве аренды у лица, которое фактически владеет таким участком.

Из этого следует, что сельскохозяйственная продукция, произведенная (выращенная) на арендованных земельных участках, государственная регистрация прав аренды на которые не осуществлена, для целей обложения НДС в условиях специального режима налогообложения, определенного ст. 209 НКУ, не может считаться собственно произведенной. То есть операции по приобретению товаров (услуг) для производства (выращивания) сельскохозяйственной продукции на таких арендованных землях и операции поставки произведенной (выращенной) на таких землях сельскохозяйственной продукции отражаются в налоговой декларации по НДС с отметкой 0110.

Больше новостей
Текст документа

Лист Державної фіскальної служби України від 14.03.2016 р. № 5466/6/99-99-19-03-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку відображення в податковій звітності з ПДВ операцій з реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої (вирощеної) на земельних ділянках, договори оренди щодо яких укладені, але державну реєстрацію прав оренди за такими договорами не здійснено, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Отже для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських основним критерієм є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, та підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 Кодексу земельні ділянки включено до першої групи основних засобів (фондів).

Таким чином, по земельних ділянках, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником – суб'єктом спеціального режиму оподаткування, визначеного статтею 209 Кодексу, повинно бути оформлено або право власності, або право оренди у встановленому законодавством порядку.

Належність земельної ділянки на праві власності чи оренди визначається відповідно до норм земельного законодавства України.

Статтею 125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 17 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі", із змінами і доповненнями, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до наведених норм виникнення права власності, права користування земельною ділянкою чи права оренди земельної ділянки пов'язано із державною реєстрацією відповідного правового акта, на підставі якого таке право надано.

За відсутності належним чином зареєстрованого правовстановлюючого документа відповідна земельна ділянка не може вважатися такою, що знаходиться у власності чи на праві оренди в особи, яка фактично володіє такою ділянкою.

Сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на орендованих земельних ділянках, державну реєстрацію прав оренди яких не здійснено, для цілей оподаткування податком на додану вартість в умовах спеціального режиму оподаткування, визначеного статтею 209 Кодексу, не може вважатися власно виробленою.

Операції з придбання товарів (послуг) для виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції на таких орендованих землях та операції з постачання виробленої (вирощеної) на таких землях сільськогосподарської продукції відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість з позначкою 0110.

Голова Р. Насіров

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter