X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О применении РРО после перехода на единый налог

В соответствии с п. 296.10 ст. 296 НКУ РРО не применяются плательщиками единого налога 2 и 3 групп (физические лица - предприниматели) независимо от выбранного вида деятельности, объем дохода которых в течение календарного года не превышает 1,0 млн грн. При превышении этого объема дохода в календарном году применение РРО для такого плательщика единого налога является обязательным. Применение РРО начинается с первого числа первого месяца квартала, следующего за возникновением такого превышения, и продолжается во всех следующих налоговых периодах в течение действия свидетельства плательщика единого налога.

Однако как быть, если предприниматель перейдет на общую систему налогообложения, а затем с начала следующего календарного года снова захочет вернуться на упрощенную систему налогообложения? По мнению ГФС, изложенному в письме от 27.05.2016 г. № 5585/С/99-99-22-07-03-14, в таком случае доходом плательщика единого налога будет считаться доход за предыдущий отчетный период. Из этого следует, что такой предприниматель должен будет при ведении наличных расчетов применять РРО.

Вместе с тем п. 296.10 ст. 296 НКУ четко предусматривает, что применение (неприменение) РРО зависит от объема дохода за календарный год. Календарный год - это период с 1 января по 31 декабря. Поэтому, на наш взгляд, при переходе на упрощенную систему налогообложения с начала календарного года РРО применяться не должны.

Кроме этого, ГФС сообщает, что в случае выявления при проведении проверки нарушений плательщиком единого налога требований, установленных главой VIX НКУ, орган ГФС аннулирует регистрацию плательщика единого налога с первого числа месяца, следующего за кварталом, в котором допущено нарушение. В таком случае субъект хозяйствования имеет право избрать или перейти на упрощенную систему налогообложения после окончания четырех последовательных кварталов с момента принятия решения органом ГФС.

Если при проверке будет выявлен факт непроведения расчетных операций через РРО с фискальным режимом работы, то согласно п. 1 ст. 17 Закона о РРО к нарушителю будут применены финансовые санкции в следующих размерах:

  • за нарушение, совершенное впервые, - 1 грн.;
  • за каждое последующее нарушение - 100 % стоимости проданных с нарушениями, установленными этим подпунктом, товаров (услуг).

При этом, как указывает ГФС, действующим законодательством не предусмотрена возможность оставления на упрощенной системе налогообложения плательщика, который уплатил штрафные (финансовые) санкции за непроведение расчетных операций через РРО.

Больше новостей
Текст документа

Лист Державної фіскальної служби України від 27.05.2016 р. № 5585/С/99-99-22-07-03-14

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення від щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та повідомляє.

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265).

Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 296 ПКУ).

Відповідно до пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Згідно із пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Таким чином, у разі переходу платника єдиного податку другої групи на сплату інших податків і зборів та обрання з наступного календарного року повторно спрощеної системи оподаткування, дохід за попередній звітний період буде вважатися доходом платника єдиного податку.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку передбачений статтею 299 ПКУ.

Так реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, для фізичних осіб у разі (п. 299.10 ст. 299 ПКУ):

  • подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
  • припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
  • у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Що стосується відповідальності, то відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265 у разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

  • вчинене вперше – 1 гривня;
  • за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Водночас залишення платника єдиного податку другої і третьої груп (фізичної особи – підприємця) на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій, через РРО, чинним законодавством не передбачено.

Перший заступник Голови С. Білан

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter