X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О плате за землю

В данном письме от 27.10.2015 г. № 22643/6/99-99-17-04-02-15 ГФС на основании норм НКУ разъясняет ряд вопросов относительно порядка определения обязательств по плате за землю для физических лиц. В частности, следует обратить внимание на следующие разъяснения.

Если право собственности на земельный участок оформлено на физическое лицо (физическое лицо – предпринимателя) и сам предприниматель использует земельный участок, который предоставлен для осуществления предпринимательской деятельности, то такой предприниматель (плательщик единого налога) освобождается от обязанности начисления, уплаты и представления налоговой отчетности по земельному налогу.

Налоговое уведомление-решение физическим лицам формируется и распечатывается в автоматическом режиме в ІС "Налоговый блок", в который вносится вся информация по каждому налогоплательщику, необходимая для начисления платы за землю. Расчет налогового обязательства по плате за землю для физических лиц является сложным, и на сегодняшний день проводится работа по его упрощению. В случае необходимости налогоплательщик может обратиться в орган ГФС по местонахождению земельного участка для получения такого расчета.

Начисление физическим лицам сумм налога проводится органами ГФС, которые направляют налогоплательщику до 1 июля текущего года налоговое уведомление-решение. Налог физическими лицами уплачивается в течение 60 дней со дня получения уведомления. При этом в случае, если вручить налоговое уведомление-решение невозможно из-за ошибки, допущенной органом ГФС при его направлении, оно считается не врученным налогоплательщику.

В случае установления такой ошибки работник структурного подразделения, в функции которого входит регистрация входящей и исходящей корреспонденции, или ответственное лицо, определенное руководителем органа ГФС для выполнения таких функций, обеспечивает исправление допущенных при направлении налогового уведомления-решения ошибок и направляет его повторно в течение следующего рабочего дня со дня получения соответствующего уведомления почтовой службы.

Если уведомление-решение не вручено налогоплательщику лично или его законному представителю либо не направлено по почте с уведомлением о вручении, то есть сумма налога не согласована, орган ГФС имеет право определить сумму денежных обязательств налогоплательщика в случаях, определенных НКУ, в следующем году, но не позднее окончания 1 095 дней предельного срока уплаты денежных обязательств, начисленных органом ГФС без штрафных (финансовых) санкций и пени.

Больше новостей
Текст документа

Лист Державної фіскальної служби України від 27.10.2015 р. № 22643/6/99-99-17-04-02-15

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Відповідно до статті 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (стаття 269 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Власник нежилого приміщення (його частини) в багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 ПКУ).

Пунктом 286.6 статті 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває в спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності. Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі всіх квартир і нежитлових приміщень у будинку.

Щодо питання спрощеної системи оподаткування

Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

У статті 116 ЗКУ зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (фізичну особу – підприємця) і сам підприємець використовує земельну ділянку, яку надано для здійснення підприємницької діяльності, то такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

Щодо другого запитання

Податкове повідомлення-рішення фізичним особам формується і роздруковується в автоматичному режимі в ІС "Податковий блок", до якого вноситься вся інформація по кожному платнику податку, яка необхідна для нарахування плати за землю. Розрахунок податкового зобов'язання із плати за землю з фізичних осіб є складним, та на сьогодні проводиться робота щодо його спрощення. У разі необхідності платник податку може звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для отримання такого розрахунку.

Щодо третього та четвертого запитань

Звертаємо увагу на те, що згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Пунктом 3.11 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФУ від 28.11.2012 р. № 1236, визначено, що у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його направленні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно протягом наступного робочого дня від дня отримання відповідного повідомлення поштової служби.

Якщо податкове повідомлення-рішення не вручене платнику податку особисто чи його законному представникові або не надіслане з повідомленням про вручення, тобто сума податку неузгоджена, контролюючий орган має право визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, у наступному році, але не пізніше закінчення 1095 дня граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом без штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Голова Р. Насіров

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter