X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Учет налога на прибыль у правопреемника ликвидируемого налогоплательщика

В письме ГФС от 14.02.2015 г. № 2567/10/26-15-15-03-11 разъясняются вопросы, связанные с учетом налога на прибыль у правопреемника налогоплательщика, который ликвидируется:

  • если плательщик ликвидируется (в том числе до окончания первого налогового (отчетного) года), то последним налоговым (отчетным) годом считается период, на который приходится дата ликвидации;
  • если в результате прекращения плательщика - юридического лица путем реорганизации часть его обязательств или задолженности остается непогашенной или у плательщика учитывается излишне уплаченная сумма, такие суммы переносятся в интегрированные карточки юридических лиц - правопреемников. Информация относительно начислений и поступлений платежей в бюджеты за плательщиками, в которых закрыты интегрированные карточки, учитывается в оперативной отчетности до конца соответствующего года, в котором состоялось такое начисление и/или уплата;
  • при определении объекта налогообложения предприятием, при присоединении другого убыточного плательщика налога не учитываются его налоговые убытки и не включенные в налоговые расходы суммы процентов по долговым обязательствам.
Текст документа

Лист Державної фіскальної служби України
від 14.02.2015 р. № 2567/10/26-15-15-03-11

 (Витяг)

Відповідно до пп. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Згідно з пп. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ встановлено, якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV  (далі – ЦКУ) для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає контролюючим органам звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія / (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання контролюючим органам.

Таким чином, після завершення розрахунків з кредиторами, до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, така юридична особа, в особі ліквідатора, є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об'єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації.

Враховуючи викладене, ліквідатор повинен подати податкову декларацію за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у тому числі, якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду), в установлені Податковим кодексом строки для подання декларації з податку на прибуток підприємства (пп. 49.18.2 ст. 49 ПКУ).

Щодо перенесення в особову картку ТОВ  переплати з податку на прибуток, що буде обліковуватись у компанії, що ліквідується на момент приєднання до товариства, повідомляємо.

Пунктом 98.2.2 ст. 98 ПКУ передбачено, що якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Згідно п. 98.9 ст. 98 ПКУ, якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом, а у разі отримання цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію сума перевищення перераховується в розпорядження платника податків – орендаря чи концесіонера згідно з передаточним балансом або актом.

Порядок ведення інтегрованої картки платника передбачено наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765 "Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів" (далі – Порядок № 765).

Таким чином, п. 5 розділу II Порядку № 765 визначено, що у разі коли внаслідок припинення платника – юридичної особи шляхом реорганізації частина його зобов'язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковується надміру сплачена сума, засобами програмного забезпечення переносяться до інтегрованих карток юридичних осіб – правонаступників облікові дані по хронології виникнення зобов'язань чи боргу або надміру сплаченої суми. Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті інтегровані картки, враховується в оперативній звітності до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.

Щодо врахування у податковому обліку товариства збитків та права зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат по сплаті процентів, накопичених у компанії, що ліквідується, повідомляємо.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

  • зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

  • збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів. Сума боргових зобов'язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 (далі – Положення (стандарт)) "Об'єднання підприємств", затвердженим наказом Мінфіну України від 07.07.99 р. № 163, встановлено порядок відображення в обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злиття підприємств, а також розкриття інформації про об'єднання підприємств.

Згідно з п. 5 Положення (стандарту) якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобов'язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.

Крім того, відповідно до п. 7 додатка до Положення (стандарту) під час визначення справедливої вартості придбаних активів ураховуються податкові активи і зобов'язання у сумі податкових пільг чи податків, що підлягають сплаті, які виникають унаслідок об'єднання підприємств.

Норми розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ в редакції, чинній з 01.01.2015 р., не передбачають перехідних положень, що надають право платникам при їх реорганізації шляхом приєднання здійснювати врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку його податкових збитків та не включених до податкових витрат сум процентів за борговими зобов'язаннями.

Заступник начальника Д. Зенін

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter