АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
sales@avers.dp.ua
(056) 790-12-72
093 616-89-06 (приемная)
093 616-83-31 (отдел продаж)

ВОПРОС: Какова расчетная величина применяется при назначении материального обеспечения и страховых выплат?

Пунктом 3 раздела II "Заключительные и переходные положения" Закона Украины "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины" от 06.12.2016 г. № 1774-VIII (далее - Закон № 1774) установлено, что минимальная заработная плата не применяется как расчетная величина для определения должностных окладов и заработной платы работников и других выплат.

До внесения изменений в законы Украины относительно неприменения минимальной заработной платы как расчетной величины она применяется в размере 1600 грн.

Согласно Закону Украины "Об общеобязательном государственном социальном страховании" (далее - Закон № 1105) в случае временной нетрудоспособности, беременности и родов, несчастного случая на производстве или профессионального заболевания застрахованные лица имеют право на материальное обеспечение и социальные услуги, которые полностью или частично компенсирует потерю заработной платы (дохода) в связи с наступлением указанных страховых случаев.

Размеры выплат застрахованным лицам, как правило, определяются в процентах от их средней заработной платы в зависимости от страхового стажа или процента утраты трудоспособности. При этом сумма страховой выплаты в расчете на месяц не должна превышать размера максимальной величины базы начисления единого взноса, с которой уплачивались страховые взносы в Фонд социального страхования Украины.

При исчислении средней заработной платы (дохода) для расчета выплат учитываются все виды заработной платы (дохода) в границах предельной суммы месячной заработной платы (дохода), на которую начисляются страховые взносы.

Нормами Закона № 1105, в частности статьями 19, 26, 42, определено, что материальное обеспечение и страховые выплаты в отдельных случаях (в частности, если страховой стаж лица за 12 месяцев перед наступлением страхового случая составляет менее 6 месяцев) ограничиваются размером (двумя размерами) минимальной заработной платы или осуществляются исходя из кратности размера минимальной заработной платы (в частности, на необходимые уходы за потерпевшими).

Согласно Закону Украины "О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование" базой начисления единого взноса для работодателей является сумма начисленной каждому застрахованному лицу заработной платы по видам выплат, которые включают основную, дополнительную заработную плату, другие поощрительные и компенсационные выплаты. При этом сумма единого взноса не может быть меньшей размера минимального страхового взноса, который определяется как произведение минимального размера заработной платы на размер взноса, установленного законом на месяц, за который начисляется заработная плата (доход), и подлежит уплате ежемесячно.

Таким образом, предоставление материального обеспечения и социальных услуг в соответствии с нормами законодательства в сфере общеобязательного государственного социального страхования является компенсацией застрахованному лицу утраченного им заработка. Указанное позволяет обеспечить принцип эквивалентности относительно уплаты за человека страховых взносов и получения страховых выплат.

В связи с этим нормы Закона № 1105 не требуют внесения изменений в части неприменения минимальной заработной платы как расчетной величины.

Ответ Минсоцполитики приведен в письме от 16.02.2017 г. № 3105/0/2-17/27.

Больше новостей
Текст документа

Лист Міністерства соціальної політики України від 16.02.2017 р. № 3105/0/2-17/27

У зв'язку із надходженням до Мінсоцполітики низки звернень від органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, страхувальників-роботодавців та громадян щодо застосування мінімальної заробітної плати при призначенні матеріального забезпечення та страхових виплат відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 1105) повідомляємо.

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774) установлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону № 1105 у разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) у зв'язку з настанням зазначених страхових випадків.

Розміри виплат застрахованим особам, як правило, визначаються у відсотках від їх середньої заробітної плати залежно від страхового стажу або відсотка втрати працездатності. При цьому сума страхової виплати в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування України.

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески.

Нормами Закону № 1105, зокрема статтями 19, 26, 42, визначено, що матеріальне забезпечення та страхові виплати в окремих випадках (зокрема, коли страховий стаж особи за 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців) обмежуються розміром (двома розмірами) мінімальної заробітної плати або здійснюються виходячи із кратності розміру мінімальної заробітної плати (зокрема, на необхідні догляди за потерпілими).

Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну, додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, надання матеріального забезпечення та соціальних послугу відповідності до норм законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування є компенсацією застрахованій особі втраченого нею заробітку. Зазначене дозволяє забезпечити принцип еквівалентності щодо сплати за особу страхових внесків та отримання нею страхових виплат.

У зв'язку з цим норми Закону № 1105 не потребують внесення змін в частині незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини.

Перший заступник Міністра О. Крентовська

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter
Добавить коментарий

Добавить комментарий

X

Обратная связь

X

Подписаться на новости

Вы будете получать автоматическую рассылку последних новостей нашего портала

X

Купить журнал

X

Заказать установку

X

Обратная связь

Детали заявки:
X
Уважаемый посетитель!
Если Вы желаете ознакомиться с электронным журналом "Аверс - Бухгалтерия" и оценить его преимущества, предлагаем Вам получить бесплатный доступ на две недели
X

Регистрация