X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Отражение в налоговом учете инжиниринговых, инженерных, юридических и других аналогичных услуг

При оказании консультационных, инжиниринговых, инженерных, юридических (в том числе адвокатских), бухгалтерских, аудиторских и других услуг, определенных п.п. 186.3 "в" п. 186.3 ст. 186 НКУ, по мнению налоговиков, изложенном в письме ГУ ГФС в г. Киеве от 17.09.2015 г. № 14370/10/26-15-15-01-09, налогоплательщики должны руководствоваться принципом превалирования сути над формой. То есть такие операции учитываются в соответствии с их сутью, а не только исходя из их юридической формы.

Также следует учитывать условия, указанные в договоре о предоставлении той или иной услуги, наличие у плательщика - исполнителя услуги работников соответствующих квалификаций, соответствующих основных фондов, разрешений, лицензий и т. п., и результаты выполнения услуг (акты, заключения, отчеты или другие документы, которые отражают результат их выполнения).

Так, например, консультационные услуги могут оказываться исключительно по тем вопросам, которые касаются деятельности налогоплательщика, предоставляющего консультацию, а представитель такого налогоплательщика должен иметь соответствующий образовательно-квалификационный уровень, о чем должно быть указано в консультационном заключении. К инженерным услугам может быть отнесена только определенная часть инжиниринговых услуг, которые могут предоставляться исключительно специалистами, имеющими образовательно-квалификационный уровень инженера.

Напомним, что согласно п.п. 14.1.85 НКУ, инжиниринг - предоставление услуг (выполнение работ) по составлению технических заданий, проектных предложений, проведение научных исследований и технико-экономических обследований, выполнение инженерно-изыскательских работ по строительству объектов, разработка технической документации, проектирование и конструкторская проработка объектов техники и технологии , предоставление консультации и авторского надзора во время монтажных и пусконаладочных работ, а также предоставление консультаций, связанных с такими услугами (работами).

Больше новостей
Текст документа

Лист Головного управління ДФС у м. Києві від 17.09.2015 р. № 14370/10/26-15-15-01-09

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення щодо постачання інжинірингових послуг і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до пункту 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Статтею 186 розділу V Кодексу визначається місце постачання товарів та послуг. Правила визначення місця постачання послуг встановлені пунктами 186.2, 186.3 та 186.4 статті 186 розділу V Кодексу.

Місцем постачання послуг, перерахованих в пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, місцем постачання платником податку перерахованих у цьому пункті послуг визначається місце реєстрації як суб'єкта господарювання (місце постійного чи переважного проживання) особи, що є їх замовником (покупцем).

Якщо замовником таких послуг є нерезидент України, який не має в Україні постійного представництва, місце постачання таких послуг знаходитиметься поза межами митної території України, і обсяг таких послуг не включатиметься до об'єкта оподаткування на підставі підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу. Якщо постачання таких послуг здійснюється на замовлення резидента України нерезидентом, або ж платником податку – резидентом, місцем постачання таких послуг буде митна територія України, і обсяг таких послуг підлягатиме оподаткуванню згідно з правилами, визначеними відповідними статтями розділу V Кодексу.

У підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу визначені такі види послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Враховуючи викладене, а також те, що згідно з Кодексом платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 розділу V Кодексу), платники податку повинні самостійно визначати і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом. При цьому, зважаючи на те, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон № 996)), при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Також слід врахувати умови, вказані в договорі про надання тієї чи іншої послуги, наявність у платника податку – виконавця послуги працівників відповідних кваліфікацій, відповідних основних фондів, дозволів, ліцензій тощо, та результати виконання послуг (акти, висновки, звіти чи інші документи, які відображають результат їх виконання).

Так, наприклад, консультаційна послуга може надаватись виключно з тих питань, які стосуються діяльності платника, яким надається консультація, а представник платника податку, який надає консультацію повинен мати відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, про що має бути вказана відповідна інформація в консультаційному висновку, а до інженерних послуг може бути віднесена лише певна частина інжинірингових послуг, що можуть надаватися виключно спеціалістами, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень інженера.

З метою отримання конкретної відповіді на запитання щодо порядку оподаткування ПДВ операцій, визначених у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, платнику податку необхідно звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації з наданням відповідних документів.

Крім того, звертаємо увагу, що згідно із статтею 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

В. о. заступника начальника Е. Пруднікова

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter