АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
sales@avers.dp.ua
(056) 790-12-72
093 616-89-06 (приемная)
093 616-83-31 (отдел продаж)

ГФС признает налоговый кредит по НДС, уплаченному таможне при реимпорте ранее экспортированных товаров

ГФС в индивидуальной налоговой консультации от 29.12.2017 г. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК подтверждает право налогоплательщика на налоговый кредит по НДС, уплаченному таможне при реимпорте товаров (возврате экспортированных товаров).

Напомним, что п. 198.1 ст. 198 НКУ четко связывает получение права на налоговый кредит с приобретением товара. Однако в данном случае товар не приобретается, а возвращается. И речь идет не о корректировке налоговых обязательств по НДС (при экспорте используется нулевая ставка), а о налоге, уплаченном на таможне при ввозе на территорию Украины ранее экспортированного товара.

НКУ не содержит прямых норм относительно порядка возврата товара во внешнеэкономической деятельности и учета уплаченного таможне НДС. Поэтому исходить следует из общих требований данного кодекса.

Долгое время этот вопрос был открытым. Налоговые органы на местах придерживались иной точки зрения и настаивали на том, что у налогоплательщика в данном случае нет права на включения этой суммы в налоговый кредит, поскольку операция реимпорта товара не может считаться приобретением товаров в значении п. 198.1 ст. 198 НКУ, так как не является операцией, предусматривающей передачу прав собственности на товар. При этом суды поддерживали мнение налоговых органов (см. определение Харьковского апелляционного суда от 12.02.2013 г. № 2а-1870/7501/12). Такое мнение было высказано ГУ ГФС в Черниговской области в письме от 30.12.2015 г. № 3896/10/25-01-15-01-09, а также ГУ ГФС в Николаевской области в письме от 18.02.2016 г. № 522/10/14-29-15-01-10.

Однако ГФС в письме от 04.02.2016 г. № 2364/6/99-99-19-03-02-15 и Базе знаний "ЗІР" (подкатегория 101.14), а также Межрегиональное ГУ ГФС - Центральный офис по обслуживанию крупных налогоплательщиков в письме от 06.06.2016 г. № 12561/10/28-10-01-03-11 признали право налогоплательщика на налоговый кредит по суммам НДС, уплаченным таможне при реимпорте ранее экспортированных товаров. Аналогичная позиция была высказана и в комментируемой консультации ГФС.

При этом следует учитывать, что если в дальнейшем такие товары будут использованы вне хозяйственной деятельности предприятия или в не облагаемых НДС операциях, налогоплательщик обязан будет начислить налоговые обязательства по НДС, как этого требует п. 198.5 ст. 198 НКУ. На это также обращает внимание ГУ ГФС в Житомирской области в письме от 06.01.2016 г. № 13/6/06-30-15-01-19, рассматривая вопрос возврата товара, подлежащего утилизации (см. также тему Учет операции по возврату экспортного товара в таможенном режиме реимпорта).

Больше новостей
Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 29.12.2017 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку формування податкового кредиту у разі ввезення товарів у митному режимі реімпорту за умови подальшої реалізації таких товарів за межи ми гної території України (експорт), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно з пунктом 206.3 статті 206 Кодексу операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України (далі – МКУ), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу.

Пунктом 3 частини другої статті 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари помішувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу та підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Водночас, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Отже, платник податків при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 МКУ у митному режимі реімпорту включає суму ПДВ, сплачену під час розмитнення та сих товарів та при придбанні послуг, пов'язаних зі зберіганням ввезених товарів та з їх передпродажною підготовкою, до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Оскільки, як вказано у зверненні платника ввезені у митному режимі реімпорту товари в подальшому будуть використані в оподатковуваних операціях (експорту), норми пункту 198.5 статті 198 Кодексу стосовно нарахування податкових зобов'язань не застосовуються, податковий кредит та податкові зобов'язання визначаються у загальновстановленому порядку.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, до виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter
Добавить коментарий

Добавить комментарий

X

Обратная связь

X

Подписаться на новости

Вы будете получать автоматическую рассылку последних новостей нашего портала

X

Купить журнал

X

Заказать установку

X

Обратная связь

Детали заявки:
X
Уважаемый посетитель!
Если Вы желаете ознакомиться с электронным журналом "Аверс - Бухгалтерия" и оценить его преимущества, предлагаем Вам получить бесплатный доступ на две недели
X

Регистрация