X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Суммы, уплаченные работодателем за лечение и медицинское обслуживание работников, не облагаются НДФЛ и ЕСВ

ГУ ГФС в Харьковской области в письме от 03.11.2015 г. № 3718/10/20-40-17-02-14 разъясняет, что на стоимость продукции и услуг, уплаченных работодателем за лечение и медицинское обслуживание работников учреждениям здравоохранения, не начисляется единый взнос на подобные расходы не включаются в объект налогообложения налогом на доходы физических лиц. Однако, при этом должны быть соблюдены требований законодательства Украины по этому вопросу.

Согласно пп. 165.1.19 НКУ в общий налогооблагаемый доход налогоплательщика не включаются средства или стоимость имущества (услуг), предоставляемых как помощь на лечение и медицинское обслуживание налогоплательщика за счет средств благотворительной организации или его работодателя, при наличии соответствующих подтверждающих документов, кроме расходов, которые компенсируются выплатами из фонда общеобязательного государственного социального медицинского страхования.

Такими подтверждающими документами могут быть документы, подтверждающие потребность работника в лечении и медицинском обслуживании (в частности, наличие и характеристики болезни), документы о предоставлении таких услуг, идентифицирующие поставщика услуг и лицо, которому предоставляются такие услуги, объемы и стоимость таких услуг: договоры, платежные и расчетные документы, акты оказания услуг, другие соответствующие документы в зависимости от необходимого лечения или медицинского обслуживания, болезни и ее состояния.

Кроме того, оплата профилактических прививок в соответствии с Календарем профилактических прививок, также не включаются в состав общего месячного или годового налогооблагаемого дохода работника при наличии подтверждающих документов.

Не включается в налогооблагаемый доход целевая благотворительная помощь, предоставляемая согласно пп. "а" п. 170.7.4 НКУ резидентами - юридическими или физическими лицами в любой сумме (стоимости):

  • учреждениям здравоохранения для компенсации стоимости платных услуг по лечению налогоплательщика или члена его семьи первой степени родства, инвалида, ребенка-инвалида или ребенка, у которого хотя бы один из родителей является инвалидом; в том числе для приобретения лекарств (донорских компонентов, протезно-ортопедических изделий, изделий медицинского назначения для индивидуального пользования инвалидов) в размерах, которые не покрываются выплатами из фонда общеобязательного государственного социального медицинского страхования, кроме расходов, определенных этим подпунктом;
  • протезно-ортопедическим предприятиям, реабилитационным учреждениям для компенсации стоимости платных реабилитационных услуг, технических и других средств реабилитации, предоставленных налогоплательщику, признанному в установленном порядке инвалидом, или его ребенку-инвалиду, в размерах, которые не перекрываются выплатами из бюджетов и фонда общеобязательного государственного социального медицинского страхования.

До внедрения системы общеобязательного государственного социального медицинского страхования нормы пп. "а" п. 170.7.4 НКУ распространяются на общую сумму (стоимость) благотворительной помощи, полученной приобретателем на такие цели (с учетом указанных в п. 170.7 НКУ ограничений).

Помощь на лечение и медицинское обслуживание в налоговом расчете № 1ДФ отражается с признаком "143", благотворительная помощь отражается с признаком "169".

Единый взнос не начисляется на "расходы на оплату услуг по лечению работников, которые были предоставлены учреждениями здравоохранения" согласно п. 13 разд. II Перечня видов выплат, осуществляемых за счет средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденного постановлением КМУ от 22.12.2010 г. № 1170.

Больше новостей
Текст документа

Лист Головного управління ДФС у Харківській області від 03.11.2015 р. № 3718/10/20-40-17-02-14

Відповідно до ст. 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів, на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань, укладається колективний договір.

До змісту колективного договору згідно зі ст. 13 КЗпП включається, зокрема, нормування і оплата праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо), встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії та соціально-побутові пільги.

Також ст. 91 КЗпП передбачено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Згідно з пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи – платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Зокрема, згідно зі ст. 12 Закону України від 06.04.2000 № 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб" (із змінами та доповненнями) та ст. 27 Закону України від 24.02.94 № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (із змінами та доповненнями) в Україні обов'язковими є профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір.

Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов'язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Зокрема, наказом Міністерства охорони здоров'я України 16.09.2011 № 595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за № 1159/19897, затверджено календар профілактичних щеплень в Україні (далі – Календар профілактичних щеплень)

Отже, якщо профілактичні щеплення та терміни їх проведення здійснюються відповідно до Календаря профілактичних щеплень, то витрачені роботодавцем кошти на проведення щеплення не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу працівника за умови наявності відповідних підтвердних документів.

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (далі – Наказ № 4) допомога на лікування та медичне обслуговування у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відображається за ознакою "143".

Водночас п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу встановлено особливості оподаткування благодійної допомоги.

Так, пп. "а" пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):

  • закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат, визначених цим підпунктом;
  • протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податку, визнаному в установленому порядку інвалідом, або його дитині-інваліду, у розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів і фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

До запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування норми пп. "а" пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених у п. 170.7 ст. 170 Кодексу обмежень).

Відповідно до вимог Наказу № 4 благодійна допомога у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відображається за ознакою "169".

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначає Закон України від 08.07.2011 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 7 якого: "єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами".

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170 (далі – Постанова).

Так, згідно п. 13 р. II Постанови єдиний внесок не нараховується на "витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я".

Враховуючи вищевказане, на вартість виробів та послуг, сплачених роботодавцем за лікування та медичне обслуговування працівників закладам охорони здоров'я, з дотриманням вищезазначених вимог законодавства України, не нараховується єдиний внесок та такі витрати не включаються до об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Також повідомляємо, що відповіді на будь-які питання відносно податкового законодавства, Ви можете отримати звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (у режимі on-line за тел.: 0-800-501-007 з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі) зі стаціонарних телефонів безкоштовно та Е-пошта: idd@sts.gov.ua (цілодобово).

В. о. начальника І. Сагайдак

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter