АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
sales@avers.dp.ua
(056) 790-12-72
093 616-89-06 (приемная)
093 616-83-31 (отдел продаж)

О налогообложении операций передачи горючего по договору товарного кредита

ГФС в индивидуальной налоговой консультации от 20.07.2018 г. № 3207/6/99-99-15-03-02-15/ІПК разъясняет порядок обложения НДС и акцизным налогом операций по передаче товаров на условиях товарного кредита.

При осуществлении поставщиком операции по передаче товара на условиях товарного кредита право собственности на такой товар переходит покупателю (заказчику) независимо от времени погашения задолженности. При этом согласно ч. 1 ст. 1049 ГКУ заемщик обязан возвратить заимодавцу вещи, определенные родовыми признаками, в таком же количестве, такого же рода и такого же качества, которые были переданы ему заимодавцем в срок и в порядке, установленном договором.

Под понятием "товарный кредит" понимаются товары (работы, услуги), передаются резидентом или нерезидентом в собственность юридических или физических лиц на условиях договора, предусматривающего отсрочку окончательных расчетов на определенный срок и под процент. Товарный кредит предусматривает передачу права собственности на товары (работы, услуги) покупателю (заказчику) в момент подписания договора или в момент физического получения товаров (работ, услуг) таким покупателем (заказчиком), независимо от времени погашения задолженности (подпункт 14.1.245 пункта 14.1 статьи 14 раздела I НКУ).

Из вышеизложенного делается вывод, что поскольку покупатель (заказчик) возвращает поставщику не тот же самый товар, который был предварительно приобретен у него и стал собственностью собственность, а другой товар, соответствующий поставленному по количеству (объему), качеству и характеристикам, то такая операция рассматривается как отдельная операция по поставке товара, по которой лицо, которое поставляет такой товар, обязано начислить налоговые обязательства по НДС и составить и зарегистрировать в ЕРНН налоговую накладную.

Плательщиками акцизного налога в соответствии с п.п. 212.1.15 НКУ являются субъекты хозяйственной деятельности, которые осуществляют любые операции, определенные абз. 2 п.п. 14.1.212 НКУ (любые операции по передаче, отпуску, отгрузке горючего на таможенной территории Украины на основании договоров купли-продажи, мены, поставки, дарения, комиссии, поручения, в т. ч. передача на комиссионную/доверительную реализацию, поручительства, других хозяйственных и гражданско-правовых договоров и т.д. за плату, компенсацию или без таковой, предусматривающие переход права собственности или права распоряжения, а также передачу, отпуск, отгрузку горючего на основании договоров о производстве из сырья заказчика).

Следовательно, при передаче заимодавцем горючего заемщику во исполнение условий договора займа осуществляется передача (отпуск, отгрузка) горячего от заимодавца к заемщику, что является операцией по реализации горючего в понимании абз. 2 п.п. 14.1.212 НКУ, поэтому кредитор при осуществлении таких операций является лицом, реализует топливо.

При возвращении заемщиком горючего (такой же марки и в таком же объеме) заимодавцу осуществляется операция по передаче (отпуску, отгрузке) горючего от заемщика к заимодавцу, то есть заемщик при осуществлении таких операций является лицом, которое реализует горючее в понимании абз. 2 п.п. 14.1.212 НКУ.

Таким образом, заимодавец и заемщик, которые осуществляют операции по передаче горючего на условиях договора займа, являются плательщиками акцизного налога по реализации горючего на все объемы реализуемого (переданного) горючего, и обязаны составлять в электронной форме акцизную накладную по каждому коду товарной подкатегории согласно УКТ ВЭД реализованного (переданного) горючего и зарегистрировать ее в ЕРАН.

Больше новостей
Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 20.07.2018 р. № 3207/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ і акцизним податком операції з передачі товарів на умовах товарного кредиту та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини на умовах договору позики регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно частини першої статті 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1046 ЦКУ визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Щодо оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під поняттям "товари" розуміються матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. В цілях оподаткування ПДВ операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін "товари" вживається у значенні, визначеному Митним кодексом України (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під поняттям "товарний кредит" товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості (підпункт 14.1.245 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (пункт 187.3 статті 187 розділу V ПКУ).

Правила складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної / розрахунка коригування до податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:

  • для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що при здійсненні постачальником операції з передачі товару на умовах товарного кредиту право власності на такий товар переходить покупцеві (замовникові) незалежно від часу погашення заборгованості, а покупцем (замовником) повертається постачальнику не безпосередньо той самий товар, попередньо придбаний у нього і набутий у власність, а інший товар (зокрема, який відповідає аналогічним критеріям: кількості (об'єму), якості та характеристикам), то така операція розглядається як окрема операція з постачання товару, за якою особа, що постачає такий товар, зобов'язана нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Щодо оподаткування акцизним податком

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ є платником акцизного податку.

Реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Отже, під час передачі позикодавцем пального позичальнику на виконання умов договору позики здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від позикодавця до позичальника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, тому позикодавець при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне.

При поверненні позичальником пального (такої ж марки та у такому ж обсязі) позикодавцю здійснюється операція з передачі (відпуску, відвантаження) пального від позичальника до позикодавця, тобто позичальник при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ.

Статтею 231 розділу VI ПКУ встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН).

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 розділу VI ПКУ платник акцизного податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Отже, і позикодавець, і позичальник, які здійснюють операції з передачі пального на умовах договору позики та є платниками акцизного податку з реалізації пального, на всі обсяги реалізованого (переданого) пального, зобов'язані складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (переданого) пального та зареєструвати її в ЄРАН.

Об'єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, тобто у випадку перевищення обсягів реалізованого (переданого) пального над отриманим.

Платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі - Декларація).

Форму декларації акцизного податку, Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841).

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 14 особи, які здійснюють реалізацію пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, заповнюються розділ В "Податкові зобов'язання з реалізації пального" Декларації.

Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у додатку 1 1 до Декларації.

При цьому додаток 1 1 до Декларації заповнюється платником акцизного податку з реалізації пального за всіма видами отриманого та реалізованого (переданого) пального навіть за відсутності об'єкта оподаткування у звітному періоді.

Поряд з цим інформуємо, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).

 
Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter
Добавить коментарий

Добавить комментарий

X

Обратная связь

X

Подписаться на новости

Вы будете получать автоматическую рассылку последних новостей нашего портала

X

Купить журнал

X

Заказать установку

X

Обратная связь

Детали заявки:
X
Уважаемый посетитель!
Если Вы желаете ознакомиться с электронным журналом "Аверс - Бухгалтерия" и оценить его преимущества, предлагаем Вам получить бесплатный доступ на две недели
X

Регистрация