X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Утвержден Порядок верификации (проверки достоверности) сертификатов и деклараций о происхождении товара из Украины

Кабмин постановлением от 09.12.2015 г. № 1029 утвердил Порядок верификации (проверки достоверности) сертификатов и деклараций о происхождении товара из Украины. Верификация сертификатов о происхождении товара из Украины, выданных уполномоченным на это органом, и деклараций о происхождении товара из Украины, оформленных предприятием-производителем (экспортером) товара осуществляется органами доходов и сборов на основании запроса таможенного органа страны ввоза товара, путем:

  • получения от уполномоченного органа подтверждения выдачи сертификата или от предприятия-изготовителя (экспортера) - подтверждения оформления декларации;
  • проверки соответствия информации, указанной в сертификате или декларации, информации, предоставленной таможне уполномоченным органом или предприятием-производителем (экспортером);
  • проведения в случае необходимости в установленном порядке экспертизы бланка сертификата, оттиска печати и подписи соответствующего должностного лица уполномоченного органа.

Верификация осуществляется таможней, в зоне деятельности которой находится уполномоченный орган, выдавший сертификат, или предприятие-производитель (экспортер) товара, оформившее декларацию. Если экспортер не является производителем товара, к проверке подлинности привлекается таможня, в зоне деятельности которой размещено производство товара.

Проверка достоверности сведений, содержащихся в сертификате или в декларации, осуществляется путем:

  • проверки товара, указанного в сертификате или декларации на соответствие требованиям, установленным международными договорами;
  • определения критерия достаточной переработки;
  • сравнения информации, содержащейся в сертификате или в декларации, с информацией, указанной во внешнеэкономическом договоре (контракте), коммерческих и транспортных документах.

ГФС сообщает таможенному органа страны ввоза товара о невозможности установить подлинность сертификатов или деклараций в случае наличия одного из следующих оснований:

  • признания хозяйственным судом предприятия-производителя товара банкротом либо его ликвидации;
  • снятия товара с производства;
  • наличия других обстоятельств, которые не дают возможность провести проверку достоверности.
Больше новостей
Текст документа

Про затвердження Порядку верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1029

Відповідно до статті 47 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності через десять днів з дня її опублікування.

Прем'єр-міністр України А. Яценюк

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1029

ПОРЯДОК верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з україни

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення органами доходів і зборів верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження товару з України (далі – сертифікати), виданих уповноваженим на це органом (далі – уповноважений орган), і декларацій про походження товару з України, оформлених підприємством – виробником та/або експортером товару (далі – декларації).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі – міжнародні договори), та в Митному кодексі України.

3. Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів і декларацій здійснюється органами доходів і зборів на підставі запиту митного органу країни ввезення товару.

4. У разі коли в запиті митного органу країни ввезення товару недостатньо відомостей для здійснення верифікації (перевірки достовірності) ДФС надсилає такому органу повідомлення про необхідність надання додаткової інформації.

5. Верифікація (перевірка достовірності) здійснюється за дорученням ДФС митницею, у зоні діяльності якої перебуває уповноважений орган, що видав сертифікат, або підприємство – виробник та/або експортер товару, яке оформило декларацію. Якщо експортер не є виробником товару, до верифікації (перевірки достовірності) залучається митниця, у зоні діяльності якої розміщено виробництво товару.

6. Верифікація (перевірка достовірності) здійснюється з метою визначення автентичності (справжності) сертифіката і декларації та достовірності відомостей, що містяться в них, шляхом:

1) отримання від уповноваженого органу підтвердження видачі сертифіката або від підприємства – виробника та/або експортера товару – підтвердження оформлення декларації;

2) перевірки відповідності інформації, зазначеної у сертифікаті або декларації, інформації, наданій митниці уповноваженим органом або підприємством – виробником та/або експортером товару;

3) проведення в разі потреби в установленому порядку експертизи бланка сертифіката, відбитка печатки та підпису відповідної посадової особи уповноваженого органу.

7. Перевірка достовірності відомостей, що містяться в сертифікаті або в декларації, здійснюється шляхом:

1) проведення перевірки товару, зазначеного у сертифікаті або декларації, на відповідність вимогам, установленим міжнародними договорами;

2) визначення критерію достатньої переробки;

3) порівняння інформації, яка міститься в сертифікаті або в декларації, з інформацією, зазначеною в зовнішньоекономічному договорі (контракті), комерційних та транспортних документах.

8. У разі потреби митниці проводять у порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва ними товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом.

9. У разі виявлення підробки (фальсифікації) сертифіката або декларації, недостовірності даних, внесених до сертифіката або декларації, порушення вимог, встановлених міжнародними договорами, митниця повідомляє уповноваженому органу і підприємству – виробнику та/або експортеру товару про виявлені порушення.

10. Про результати верифікації (перевірки достовірності) митниця інформує ДФС в строк, що не перевищує 60 календарних днів з дня надходження до неї запиту від ДФС. Зазначений строк може бути продовжено за рішенням керівника митниці, але не більше ніж на 15 календарних днів.

11. ДФС повідомляє митному органу країни ввезення товару, від якого надійшов запит, про результати верифікації (перевірки достовірності) у найкоротший строк, але не більше шести місяців з дня надіслання такого запиту, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

12. ДФС повідомляє митному органу країни ввезення товару про неможливість установити достовірність сертифікатів або декларацій у разі наявності однієї з таких підстав:

  • визнання господарським судом підприємства – виробника товару банкрутом;
  • ліквідації підприємства – виробника товару згідно із законодавством України;
  • зняття товару з виробництва;
  • наявності інших обставин, які не дають змогу провести верифікацію (перевірку достовірності).

13. Уповноважений орган, підприємство – виробник та/або експортер товару зберігає копії сертифікатів або декларацій та інших документів, на підставі яких засвідчено походження товару з України, не менше трьох років з дати видачі сертифіката або оформлення декларації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

14. Запити митних органів країни ввезення товару та інші матеріали щодо верифікації (перевірки достовірності) сертифіката і декларації зберігаються в справах митниці протягом трьох років з дня надіслання такого запиту, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

15. Інформація, зазначена у статті 37 Митного кодексу України, що надана ДФС, митниці уповноваженим органом, виробником та/або експортером товару під час верифікації (перевірки достовірності), має конфіденційний характер та не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1029

ПЕРЕЛІК постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1861 "Про затвердження Порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 51, ст. 2296).

2. Пункт 2 переліку актів Кабінету Міністрів України, що набирають чинності з 1 січня 2004 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 92 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 4, ст. 138).

3. Пункт 6 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. № 1016 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 77, ст. 2852).

4. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1861 і від 20 грудня 2006 р. № 1765, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 426 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 40, ст. 1521).

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter