X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Корректировка налогового кредита при списании безнадежной задолженности

В письмах ГУ ГФС в Харьковской области от 17.09.2015 г. № 3045/10/20-40-15-01-15 и ГФС от 05.10.2015 г. № 21062/6/99-99-19-03-02-15 рассматривается вопрос корректировки налогового кредита по НДС при списании безнадежной задолженности. Налоговый кредит формируется покупателем при перечислении предварительной оплаты за товары/услуги или при получении товаров/услуг. В случае неполучения предварительно оплаченных товаров/услуг у него возникает дебиторская задолженность, а при получении товаров/услуг, оплату за которые он не осуществил, - кредиторская задолженность.

дебиторская задолженность, признанная судом, относительно которой получено сообщение государственного исполнителя о невозможности выполнения решения, то после окончания срока исковой давности с момента признания задолженности или после банкротства либо ликвидации должника такая задолженность является безнадежной. С целью исключения из состава налогового кредита суммы НДС, которая определена по операциям списания безнадежной дебиторской задолженности, у предприятия есть возможность представить уточняющий расчет к налоговой декларации по НДС того периода, в котором возникла такая безнадежная задолженность.

НКУ не предусмотрены основания для корректировки НДС при списании безнадежной задолженности и действующей формой налоговой декларации по НДС также не предусмотрено отдельной строки для отражения корректировки НДС по таким операциям. А в соответствии с п. 50.1 ст.  50 НКУ в случае, если в будущих налоговых периодах (с учетом сроков давности, определенных ст. 102 НКУ) налогоплательщик самостоятельно (в том числе по результатам электронной проверки) обнаруживает ошибки, которые содержатся в ранее представленной им налоговой декларации, он обязан представить уточняющий расчет к такой налоговой декларации.

НКУ, а потому право на налоговый кредит относительно таких товаров/услуг у плательщика налога отсутствует. Таким образом, если налогоплательщик при приобретении товаров/услуг на основании полученной налоговой накладной сформировал налоговый кредит, но такие товары/услуги не были оплачены в течение срока исковой давности, то в налоговом периоде, в котором происходит списание кредиторской задолженности, ему необходимо откорректировать сумму налогового кредита. При этом корректировка налогового кредита в указанном случае осуществляется на основании бухгалтерской справки.

НКУ не предусмотрена. В первом письме, по сути, обоснованно, выражены все сомнения относительно осуществления такой корректировки после истечения сроков давности. Во втором письме ГФС предлагает откорректировать (уменьшить) налоговый кредит отчетного периода, что также является безосновательным требованием.

НКУ контролирующий орган, кроме случаев, установленных п. 102.2 ст. 102 НКУ, имеет право самостоятельно определить сумму денежных обязательств налогоплательщика в случаях, определенных НКУ, не позднее окончания 1 095 дня. Если в течение установленного срока контролирующий орган не определяет сумму денежных обязательств, то налогоплательщик считается свободным от такого денежного обязательства, а спор относительно такой декларации и/или налогового уведомления не подлежит рассмотрению в административном или судебном порядке.

Больше новостей
Тексты документов

Лист Державної фіскальної служби України від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо порядку здійснення коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, та повідомляє.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у пункті 198.3 статті 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

При цьому у розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Голова Р. Насіров

Лист Головного управління ДФС у Харківській області від 17.09.2015 р. № 3045/10/20-40-15-01-15

ГУ ДФС у Харківській області розглянуло Ваш лист стосовно застосування норм податкового законодавства та повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Пп. 134.1.1 п. 134 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III цього Кодексу. Коригування в обов'язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Згідно з пп. 139.2.1 п. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 ПКУ).

Статтею 6 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок пред'явлення претензії підприємствами та організаціями, при порушенні їх майнових прав і законних інтересів.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушенням цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою прав про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Враховуючи вищевикладене, неодноразове направлення претензій та подання позову до суду не є заходом по стягненню заборгованості, а є лише заходом врегулювання спору.

У разі, якщо у підприємства рахується дебіторська заборгованість, визнана судом, та по якій є повідомлення державного виконавця про неможливість виконання рішення, то після закінчення терміну позовної давності з моменту визнання судом заборгованості або після банкрутства чи ліквідації боржника така заборгованість є безнадійною.

Також слід зазначити, що п. 17 підрозд. 4 розд. XX ПКУ містить окремі норми, що регулюють відображення в обліку заборгованості, заходи щодо стягнення якої розпочато відповідно до п. 159.1 ПКУ у редакції до 01.01.2015 р.

Якщо всі заходи щодо визнання заборгованості безнадійною здійснено та відповідно до пп. 14.1.11 п. 14 ПКУ таку заборгованість визнано як безнадійну, щодо податкових наслідків в частині ПДВ, слід зазначити наступне.

Статтею 192 розділу V ПКУ не передбачено підстав для коригування ПДВ по операціях зі списання безнадійної заборгованості та чинною формою податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, із змінами та доповненнями, також не передбачено окремого рядка для відображення коригування ПДВ по таких операціях.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 розділу II ПКУ "у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку".

У зв'язку з вищенаведеним, з метою виключення зі складу податкового кредиту суми ПДВ, яка визначена по операціях зі списання безнадійної дебіторської заборгованості, є можливість подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ того періоду, в якому виникла така безнадійна заборгованість.

В. о. начальника С. Фуніков

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter