X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Резидент, который повторно уплачивает нерезиденту доход в связи с отклонением банком платежного поручения, должен удержать налог на доходы нерезидента во время их повторного перечисления

По мнению Офиса крупных налогоплательщиков ГФС, изложенному в ИНК от 26.11.2018 г. № 4934/ІПК/28-10-27-01-11, резидент, который повторно уплачивает нерезиденту доход в связи с отклонением банком платежного поручения при первом перечислении нерезиденту таких доходов, должен удержать налог на доходы нерезидента во время их повторного перечисления. Далее процедура возврата излишне уплаченного налога нерезиденту осуществляется в порядке, предусмотренном п. 103.11 - 103.14 ст. 103 НКУ, исключительно по решению налогового органа, принятого по результатам проверки, проведенной по заявлению нерезидента.

Иными словами, если банк вернул поручение на перечисление дохода нерезиденту (а налог уже уплачен) без исполнения, то при повторном поручении банку перечислить сумму дохода нерезиденту резидент опять должен удержать с этой суммы налог и перечислить его в бюджет (имеется в виду, что доход выплачен дважды).

В соответствии с процедурой, изложенной в п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 НКУ, при выплате дохода нерезиденту резидент обязан удержать из суммы дохода налог и уплатить его в бюджет. То есть процедура выплаты дохода нерезиденту такова:

  • начислить налог по установленной ставке, применив курс НБУ на дату осуществления выплаты (см. ИНК ГФС от 02.04.2018 г. № 1328/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
  • выплатить доход нерезиденту за вычетом суммы удержанного налога;
  • отчитаться в ГФС об уплаченном налоге.

Например, предприятие должно выплатить нерезиденту доход в размере 10 000 евро и удержать налог по ставке 15 %. На дату операции перечисления валютных средств нерезиденту курс НБУ составлял 31,55 грн. за 1 евро, то есть:

  • доход нерезидента составляет 315 500 грн. (€10 000 × 31,55);
  • налог, который необходимо удержать, составляет 47 325 грн. (315 500 × 15 %);
  • подлежит к выплате нерезиденту 8 500 евро по курсу 31,55 грн. (315 500 - 47 325).

Если же банк возвращает поручение без исполнения, а налог уже уплачен в бюджет, то, следуя комментируемой консультации, резидент обязан еще раз начислить налог, удержав налог с дохода нерезидента дважды. После этого нерезидент должен обратиться в налоговый орган с соответствующим заявлением о возврате излишне удержанной суммы налога с его дохода по процедуре, описанной в п. 103.11 ст. 103 НКУ.

Так, согласно п. 103.11 ст. 103 НКУ в случае, если нерезидент считает, что из его дохода была удержана сумма налога, превышающая сумму, надлежащую к уплате в соответствии с правилами международного договора, рассмотрение вопроса о возмещении разницы осуществляется на основании подачи заявления о возврате суммы налога с дохода с источником их происхождения из Украины контролирующему органу по местонахождению (месту жительства) лица, выплатившего доход нерезиденту и удержавшего с него налог.

Контролирующий орган рассматривает запрос и в случае подтверждения факта излишнего удержания сумм налога принимает решение о возврате соответствующей суммы нерезиденту, копии которого предоставляются лицу, во время выплаты дохода нерезиденту удержавшему налог, а также нерезиденту. Заключение о возврате сумм излишне уплаченного налога направляется в Казначейство. Казначейство, в свою очередь, перечисляет денежные средства в размере, определенном в заключении, на счет лица, которое излишне удержало налог с дохода нерезидента (п. 103.13 ст. 103 НКУ). А это лицо возвращает денежные средства нерезиденту (п. 103.14 ст. 103 НКУ).

В случае отказа в возврате суммы налога контролирующий орган обязан предоставить обоснованный ответ (п. 103.12 ст. 103 НКУ).

Больше новостей
Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 26.11.2018 р. № 4934/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист щодо повторної сплати до бюджету податку з доходів нерезидента за надання агентських послуг, який був утриманий та сплачений раніше, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно з положеннями пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів (пп. "з" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Тож Кодексом передбачено утримання податку з доходів нерезидента та сплату податку до бюджету під час виплати такого доходу нерезиденту.

Між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів діє Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, яка ратифікована Україною 19.06.2003, набрала чинності 09.03.2004.

В Україні застосування правил міжнародного договору регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

При цьому встановлені вимоги для підтвердження бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, яким не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Згідно із п. 103.9 ст. 103 Кодексу особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу).

За наявності переплати платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

Водночас у разі, якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, то відповідно до п. 103.11 ст. 103 Кодексу розгляд питання про відшкодування такої різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України. Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 103.12 ст. 103 Кодексу контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові. У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі).

Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України. У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь. Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 Кодексу).

Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 Кодексу).

Отже, підтвердження факту зайвого утримання податку на доходи нерезидента можливе лише за рішенням контролюючого органу, прийнятого за результатами перевірки, проведеної згідно заяви нерезидента (уповноваженої особи).

Платник податку - резидент, який повторно сплачує нерезиденту доходи у зв'язку з відхиленням банком-кореспондентом платіжного доручення при першому перерахуванні нерезиденту таких доходів, має утримати податок на доходи нерезидента під час їх повторного перерахування.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter