X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О налогообложении и регистрации плательщиком НДС при приобретении неплательщиком НДС доли в другом предприятии

ГФС в индивидуальной налоговой консультации от 21.01.2019 г. № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК разъясняет, что операция юридического лица - плательщика НДС по внесению движимого и недвижимого имущества в уставный фонд другого юридического лица (как плательщика НДС, так и неплательщика НДС) является объектом обложения НДС.

Поскольку в рассматриваемом случае юридическое лицо не зарегистрировано как плательщик НДС, то операция по внесению таким юридическим лицом движимого и недвижимого имущества в уставный фонд другого юридического лица не является объектом налогообложения НДС и соответственно налоговые обязательства по НДС ней не начисляются.

При этом в случае, если у юридического лица, не зарегистрированного в качестве плательщика НДС, общий объем операций по поставке товаров/услуг на таможенной территории Украины, подлежащих обложению НДС согласно разделу V НКУ (в том числе с учетом операции по внесению движимого и недвижимого имущества в уставный фонд другого юридического лица), в течение последних 12 календарных месяцев превысит 1 млн. гривен, то такое юридическое лицо в соответствии с требованиями НКУ должно подать в контролирующий орган по своему местонахождению Заявление и соответственно зарегистрироваться в качестве плательщика НДС в обязательном порядке.

Обязанность по начислению и уплате налоговых обязательств по НДС у такого лица возникает со дня, следующего за предельным днем, который установлен для подачи заявления, то есть с 11 числа календарного месяца, следующего за месяцем, в котором впервые достигнут объем налогооблагаемых операций по поставке товаров услуг более 1 млн. гривен.

Вместе с этим обращается внимание, что лицо, подлежащее обязательной регистрации как плательщик НДС и не подавшее в контролирующий орган заявление, несет ответственность за неначисление или неуплату НДС так же как и зарегистрированный плательщик НДС, но без права начисления налогового кредита и получения бюджетного возмещения налога (п. 183.10 НКУ).

Больше новостей
Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 21.01.2019 р. № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Підпунктом "а" пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ визначено статтею 187 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за N 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення обов’язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).

Враховуючи викладене, операція юридичної особи - платника ПДВ із внесення рухомого і нерухомого майна до статутного фонду іншої юридичної особи (як платника ПДВ, так і неплатника ПДВ) є об’єктом оподаткування ПДВ.

Оскільки у даному випадку юридична особа не зареєстрована як платник ПДВ, то операція із внесення такою юридичною особою рухомого і нерухомого майна до статутного фонду іншої юридичної особи не є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ нею не нараховуються.

При цьому у разі, якщо у юридичної особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ (у тому числі з урахуванням операції із внесення рухомого і нерухомого майна до статутного фонду іншої юридичної особи), протягом останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн. гривень, то така юридична особа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень.

Разом з цим звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter