X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Налогообложение операций передачи основных средств по договору ссуды

ГФС в ИНК от 22.12.2018 г. № 5365/6/99-99-15-03-02-15/ІПК сообщает, что операция бесплатной передачи основных средств (движимого и недвижимого имущества) по договору ссуды в срочное пользование без перехода права собственности на них не является объектом обложения НДС. В то же время операция плательщика по предоставлению ссуды, в том числе на бесплатной основе, является объектом обложения НДС и облагается НДС по ставке 20 % исходя из базы налогообложения определенной в соответствии с п. 188.1 ст. 188 НКУ, то есть не ниже обычных цен.

С целью налогообложения для плательщика налога - пользователя операция получения имущества в бесплатное пользование по договору ссуды рассматривается как бесплатное получение услуг и, по мнению ГФС, база обложения НДС определяется из стоимости услуги по аренде аналогичного имущества.

При получении имущества в бесплатное пользование по договору ссуды в сумму дохода плательщика единого налога включается стоимость бесплатно полученных в течение отчетного периода услуг с учетом обычных цен.

Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 22.12.2018 р. № 5365/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ та єдиним податком операції з безоплатної передачі основних засобів за договором позички та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

При цьому відповідно до підпункту "в" підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ під постачанням послуг також розуміється постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного, податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Таким чином, операція з безоплатної передачі основних засобів (рухомого та нерухомого майна) за договором позички у строкове користування без переходу права власності на них не є об'єктом оподаткування у розумінні пункту 185.1 статті 185 ПКУ, оскільки така операція не відповідає визначенню операцій з постачання товарів/послуг, наданому підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

В той же час операція платника податку з надання позички, в тому числі на безоплатній основі, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, тобто не нижче звичайних цін.

Згідно з підпунктом 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПКУ продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Тобто з метою оподаткування для платника податку – користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг.

При цьому слід враховувати положення пункту 4 статті 632 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), відповідно до якого якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Відповідно до пункту 3 статті 827 ЦКУ до договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою визначено загальні положення про найм (оренду).

Таким чином, база оподаткування ПДВ визначається із вартості послуги з оренди аналогічного майна.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 ПКУ для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ.

Зокрема, згідно з пунктом 292.3 статті 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (пункт 292.3 статті 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 ПКУ).

З огляду на вищевикладене, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter