X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Особенности налогообложения при переходе с упрощенной системы налогообложения на общую

ГФС в индивидуальной налоговой консультации от ИНК от 06.03.2019 г. № 914/6/99-99-15-02-02-15/ІПК разъясняет, что плательщик налога на прибыль, перешедший с упрощенной системы налогообложения на общую, увеличивает финансовый результат до налогообложения на сумму дохода, полученного в качестве оплаты за услуги, оказанные во время пребывания на упрощенной системе налогообложения.

Если налогоплательщик, принял решение о неприменении корректировки финансового результата до налогообложения на разницы в соответствии с п.п. 134.1.1 НКУ, то объектом обложения налогом на прибыль предприятий для него является финансовый результат до налогообложения без его дальнейшей корректировки.

Если у плательщика НДС первое событие (отгрузка товаров, оформление документа на поставку услуг или зачисления средств от покупателя) состоялась до его регистрации плательщиком НДС, а второе событие произошло после такой регистрации плательщика НДС, то налоговое обязательство по НДС по такой операции не начисляется .

Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 06.03.2019 р. № 914/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення об'єктів оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість при здійсненні перехідних операцій юридичною особою - суб'єктом господарювання, яка перейшла зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платник єдиного податку третьої групи на загальну систему оподаткування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо податку на прибуток підприємств

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

В той же час, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу передбачено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу III Кодексу.

Отже, для такого платника, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну та прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці відповідно до порядку, встановленого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є фінансовий результат до оподаткування без його подальшого коригування.

Щодо податку на додану вартість

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 Кодексу визначено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter