X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Допвзносы в уставный капитал

ООО "ЮБК "ЭКСПЕРТ"

По вопросам консультаций обращаться по тел. 0 800 750 570 (многоканальный), (044) 221 05 57

В письме от 21.02.2019 г. № 8491/6/99-99-15-02-02-15 ГФС рассмотрела обращение промышленно-торговой палаты относительно обложения налогом на прибыль и НДС операции по взносу нерезидентом-учредителем в уставный капитал резидента дополнительного взноса в размере кредиторской задолженности резидента перед таким нерезидентом за поставленные товары.

ГФС отмечает, что положениями НКУ не предусмотрена корректировка финансового результата до налогообложения на разницы по операциям взноса нерезидентом в уставный капитал резидента права требования кредиторской задолженности, которая учитывается у резидента перед таким нерезидентом за поставленные товары.

Такие операции отражаются согласно правилам бухучета при определении финансового результата.

Зачисление права требования кредиторской задолженности резидента перед нерезидентом-учредителем, которая возникла по договору поставки товаров, в счет увеличения уставного капитала такого резидента не подлежит налогообложению в соответствии с п.п. 141.4.2 НКУ. Относительно обложения НДС таких операций ГФС разъясняет, что операция по взносу в уставный капитал предприятия денежного права требования в обмен на корпоративные права не подпадает под объект налогообложения НДС.

Текст документа

Лист Державної фіскальної служби України від 21.02.2019 р. N 8491/6/99-99-15-02-02-15

ДФС розглянула звернення промислово-торговельної палати щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ операції із внесення нерезидентом-засновником до статутного капіталу резидента додаткового внеску у розмірі кредиторської заборгованості резидента перед таким нерезидентом за поставлені товари та відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та повідомляє таке.

Відносини за договором позики та порядок формування статутного капіталу товариства регулюються нормами ЦКУ та ГКУ.

Відповідно до п. 3 ст. 80 ГКУ ТОВ є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Пунктом 2 ст. 115 ЦКУ визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухобліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями із внесення нерезидентом-засновником до статутного капіталу резидента права вимоги кредиторської заборгованості, що обліковується у резидента перед таким нерезидентом за поставлені товари.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухобліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухобліку, затверджує національні ПБО, у тому числі в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 ПКУ.

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп."й" пп. 141.4.1 ПКУ не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, зарахування права вимоги кредиторської заборгованості резидента перед нерезидентом-засновником, що виникла за договором поставки товарів, у рахунок збільшення статутного капіталу такого резидента не підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.

Щодо оподаткування ПДВ операцій із внесення до статутного капіталу товариства-боржника грошових прав вимоги за договором купівлі-продажу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пп."а" і "б" п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Водночас відповідно до пп. 196.1.1 і 196.1.5 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з:

  • випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, НБУ, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону;
  • відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових операцій), крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

При цьому під поняттям "корпоративні права" розуміються права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (пп. 14.1.90 ПКУ).

Враховуючи викладене, операція із внесення до статутного капіталу підприємства грошового права вимоги в обмін на корпоративні права не підпадає під об'єкт оподаткування ПДВ.

В. о. заступника Голови Є. Бамбізов

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter