X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О начислении амортизации необоротных материальных активов, стоимостью до 6000 гривен, и корректировке финансового результата до налогообложения

ГФС в индивидуальной налоговой консультации от 06.06.2019 г. № 2559/6/99-99-15-02-02-15/ІПК разъясняет, что в целях налогообложения материальные активы, стоимость которых не превышает 6000 грн, не относятся к основным средствам.

Соответственно разницы, которые определяют в соответствии со ст. 138 НКУ (на сумму рассчитанной амортизации основных средств или нематериальных активов), по таким активам у налогоплательщика не возникают и в приложении РІ к строке 03 РІ Налоговой декларации по налогу на прибыль не отражаются.

Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 06.06.2019 р. № 2559/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо нарахування амортизації необоротних матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, та коригування фінансового результату до оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, в цілях оподаткування матеріальні активи, вартість яких не перевищує 6000 гривень, не належать до основних засобів.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Пунктами п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 цієї статті.

Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежені, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

У пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Отже, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи вартістю не більше 6000 гривень не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають і у додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 зі змінами, внесеними наказом МФУ від 19.10.2018 р. N 842, не відображаються.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter