X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О начислении ЕСВ на доходы иностранцев в представительстве иностранной компании в Украине

ГФС в индивидуальной налоговой консультации от 19.07.2018 г. № 3194/6/99-99-13-02-03-15/ІПК рассматривает ситуацию с уплатой ЕСВ за наемных работников-иностранцев, работающих на условиях трудового договора, заключенного на территории Украины согласно КЗоТ в представительстве иностранной компании, расположенной на территории Украины.

Особенности регулирования трудовых отношений иностранцев и лиц без гражданства, работающих в Украине, определены ст. 54 Закона Украины от 23.06.2005 г. № 2709-IV "О международном частном праве", согласно которой трудовые отношения иностранцев и лиц без гражданства, работающих в Украине, не регулируются правом Украины в случае, если:

  • иностранцы и лица без гражданства работают в составе дипломатических представительств иностранных государств или представительств международных организаций в Украине, если иное не предусмотрено международным договором Украины;
  • иностранцы и лица без гражданства за пределами Украины заключили с иностранными работодателями - физическими или юридическими лицами трудовые соглашения.

При этом, в соответствии с ч. 1 ст. 4 Закона о ЕСВ плательщиками ЕСВ являются работодатели, в частности, дипломатические представительства и консульские учреждения иностранных государств, филиалы, представительства и другие обособленные подразделения иностранных предприятий, учреждений и организаций (в т. ч. международные), расположенные на территории Украины.

Соответственно, что предприятия, учреждения и организации, другие юрлица, являются страхователями для всех наемных работников, в т.ч. иностранцев, работающих, в частности на условиях трудового договора, заключенного на территории Украины согласно КЗоТ, и обязаны начислять ЕСВ на их зарплату.

Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 19.07.2018 р. № 3194/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення [...] щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) іноземним громадянам, які працюють у представництві іноземної компанії, розташованої на території України, і в межах компетенції повідомляє.

Трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон N 2709).

Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону N 2709, згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові угоди.

Згідно з п. 10 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа - фізична особа, яка згідно з законодавством підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 2464).

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, є страхувальниками для всіх найманих працівників, у тому числі іноземців, які працюють, зокрема на умовах трудового договору, укладеного на території України згідно КЗпП, та зобов'язані нараховувати єдиний внесок на їх заробітну плату (дохід).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Щодо податкової консультації, наданої листом ДФС від 15.04.2016 N 8520/6/99-99-17-03-03-15, зазначаємо, що вона надана конкретному платнику податку з урахуванням обставин, викладених у звернені, і є індивідуальною.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter