X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

ЗАПИТАННЯ: Чи допускається відступлення права вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов'язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами?

ТОВ "ЮБК "ЕКСПЕРТ"

З питань консультацій звертатися за тел. 0 800 750 570 (багатоканальний), (044) 221 05 57

Відповідно до ст. 512 - 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон № 2473) у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до п.п. 2 п. 9 розд. III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

У випадку, коли згідно з укладеною угодою купівлі-продажу у зовнішньоекономічній сфері резидентом експортовано продукцію на умовах відстрочки платежу, то така операція потрапляє в правове поле Закону № 2473.

При цьому у разі укладання договору про відступлення права вимоги між двома резидентами України, право кредитора переходить до іншого резидента, і в послідуючому валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції, а іншій особі.

Разом з тим, відповідно до п.п. 6 п. 9 розділу III Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.

Отже, допускається здійснення відступлення права вимоги між резидентами при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Переведення боргу регулюється ст. 520 - 524 ЦКУ, відповідно до яких боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента. У такому випадку вимоги Закону № 2473 не будуть порушені.

Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується.

При цьому зазначаємо, що кожен конкретний випадок взаємовідносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі і тих, про які йдеться мова, потребують аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter