X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Заплановані зміни в оподаткуванні

ТОВ "ЮБК "ЕКСПЕРТ"

З питань консультацій звертатися за тел. 0 800 750 570 (багатоканальний), (044) 221 05 57

Зареєстровано проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (№ 1210), який передбачає суттєві зміни в оподаткуванні, зокрема:

  • визначення терміну "постійне представництво" з метою оподаткування;
  • доповнення терміну "розумна економічна причина (ділова мета)". Передбачається, що економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Для цілей оподаткування вважається, що операція не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:
    • головною ціллю або однією із головних цілей операції, та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
    • в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб;
  • розширюється перелік прав податкових органів, які отримають можливість:
    • аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;
    • звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
  • виключення норми стосовно того, що посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи;
  • уточнення норм щодо трансфертного ціноутворення. При цьому додається окрема стаття стосовно визначення контрольованої іноземної компанії та особливостей їх оподаткування;
  • уточнення положень стосовно використання електронного кабінету платника податків;
  • визначення, що для цілей оподаткування операції повинні обліковуватись виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника податків. Первинні документи, що складені платником податків для підтвердження відомостей, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, враховуються в податковому обліку за умови,  якщо вони не протирічать реальним (фактичним) умовами та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків. У випадку відсутності первинних документів, що відповідають реальним (фактичним) обставинам операції та поведінки платника податків, операції платника податків обліковуються відповідно до фактичних умов та обставин здійсненої операції та/або фактичної поведінки платника податків. Обов’язок доведення невідповідності первинних документів реальним (фактичним) умовам та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків, передбачених цим пунктом, покладається на контролюючий орган;
  • розрахунки (в тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. При цьому передбачається також визначення податкового періоду для господарських товариств з державною часткою та інші особливості;
  • фінансова звітність подається в електронній формі до контролюючих органів всіма платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями;
  • уточнення, що податкова декларація вважається неподаною, якщо не надана фінансова звітність;
  • індивідуальні податкові консультації надаються протягом 30 днів (сьогодні – 25);
  • скарга на рішення Державної податкової служби України може бути подана до Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків (Мінфін). У такому разі до прийняття рішення зобов'язання є неузгодженою. До Апеляційної ради можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішення, якщо донарахування (зобов'язання без штрафу та пені) в 1 000 чи більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. Скарга розглядається протягом 15 робочих днів, але строк розгляду може бути продовжено на 30 робочих днів;
  • якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем;
  • уточнення положень стосовно сплати авансового внеску з податку на прибуток з виплати дивідендів та прирівняних до дивідендів платежів;
  • визначення, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів (сьогодні – календарних);
  • уточнення порядку направлення податкових повідомлень-рішень, та інформації, яка наводится у ньому;
  • уточнення положень стосовно взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, нерезидентів, самозайнятих осіб;
  • виключення норм стосовно того, що Порядок подання інформації контролюючим органам визначається КМУ. Тобто передбачається скасування постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом";
  • внесення змін до плану-графіка перевірок допускається не частіше ніж раз на квартал, крім випадків, коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків та/або виправлення технічних помилок;
  • уточнення норм щодо підстав проведення документальних позапланових перевірок;
  • збільшення строків проведення виїзних перевірок (на 5 робочіх днів) та їх продовження (удвічі);
  • визначення термінів "акт перевірки", "довідка перевірки", які будуть носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень;
  • передбачається, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (сьогодні - 60). При цьому на самостійний вибір оцінювача, який проводить оцінку майна, платнику відводиться місяць (сьогодні - два);
  • у пункті 102.1 передбачається виключити такі слова "провести перевірку та". Тобто перевіряємий період може виходити за рамки 3 років. Окрім цього, по місцевих податках та або зборах, по яких передбачено подання річної податкової декларації, строк давності розраховується з дня сплати такого податку. У разі виявлення порушень інших вимог податкового законодавства податковий орган має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення;
  • передбачається введення порядку проведення процедури взаємного узгодження стосовно застосування положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування;
  • податковим правопорушенням є протиправне, винне (у  випадках прямо  передбачених  цим  Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб прирівняних до нього), контролюючих органів, та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків штучно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
  • у випадках, визначених статтею 116, пунктом 117.1 статті 117, пунктами 118.1, 118.2, статті 118, пунктами 119.1,-119.2 статті 119,  статтею 119-1, статтею 120, статтею 120-1, статтею 120-2, статтею 121, статтею 122, пунктом 123.1 статті 123, пунктом 124.1 статті 124, пунктом 125.1 статті 125, статтею 126, пунктом 127.1 статті 127 цього Кодексу, особа несе фінансову відповідальність за вчинення податкового правопорушення незалежно від наявності вини!!!;
  • у разі наявності обставин, що пом'якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 % від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу;
  • збільшуються розміри штрафів, зокрема, за:
    • порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах: на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб – 2 040 грн.;
    • неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку – 1 360 грн.;
    • неподання, несвоєчасне подання звітності про суми доходів та ін. (п. 119.1) – 2 040 грн. (повторне – 4 080 грн.);
    • порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості. Штраф застосовується до нотаріусів і ріелтерів у розмірі 340 грн.;
    • неподання, несвоєчасне подання звітності (п. 120.1) – 680 грн. Також суттєво змінюється відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення;
    • порушення строків зберігання документів – 2 040 грн.

Окрім цього:

  • урегульоване питання застосування поступового штрафу (в залежності від кількості днів) за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН/РК, які складені на операції, звільнені від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198 (п.п. "а" та "б") та ст. 199 ПКУ. Передбачено, що за порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК відповідальність застосовується у розмірі 3 400 грн.;
  • відповідальність у разі нарахування зобов'язання податковим органом застосовується у розмірі 10 % (на сьогдні – 25 %). Але у разі, якщо платник діяв навмисно то розмір штрафу становить 25 %, діяння вчинені повторно протягом 1 095 календарних днів, або що призвели до ненадходження податкових зобов’язань на суму що перевищує 1 000 мінімальних заробітних плат тягнуть накладення штрафу в розмірі 50 %;
  • вводяться штрафи за використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання. Штраф – розмір сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг, а якщо такі діяння вчинені навмисно – у подвійному розмірі;
  • за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання до 30 календарних днів відповідальність передбачається у розмірі 5 %, а більш – 10 % (сьогодні 10 та 20, відповідно). Але якщо несплата була здійснена навмисно, то розмір штрафу становить 25 %. У разі вчинення дій повторно протягом 1 095 календарних днів, або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, або що призвели до ненадходження грошових  зобов’язань на суму, що перевищує 1 000 мінімальних заробітних плат, розмір штрафу складає 50 %;
  • за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (т.з. репатріація) передбачає штраф у розмірі 10 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Якщо дії вчинені умисно, то розмір штрафу збільшується до 25 %, а якщо вчинені повторно протягом 1 095 календарних днів, або що призвели до ненадходження грошових зобов’язань на суму, що перевищує 1 000 мінімальних заробітних плат, - розмір штрафу становить 50 %. Якщо ж дії вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше, розмір штрафу становить вже 75 %;
  • додається стаття щодо податкових правопорушень контролюючих органів;
  • змінюються норми стосовно порядку нарахування та сплати пені.
Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter