X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О налогообложении возмещения расходов, понесенных работником в связи с поездкой в целях повышения квалификации

ГФС в письме от 24.05.2019 г. № 482/2/99-99-13-02-03-10 дает ответ на вопрос относительно обложения НДФЛ и военным сбором дохода, полученного работником в виде возмещения стоимости проезда, проживания и суточных расходов в связи с направлением его для повышения квалификации.

В соответствии со ст. 201 КЗоТ собственник или уполномоченный им орган организует индивидуальное, бригадное, курсовое и другое производственное обучение за счет предприятия, организации, учреждения для профессиональной подготовки и повышения квалификации рабочих и служащих, особенно молодежи.

Для работников, направляемых для повышения квалификации, подготовки, переподготовки и обучения другим профессиям с отрывом от производства, устанавливаются минимальные государственные гарантии, утвержденные постановлением КМУ от 28.06.97 г. № 695, в том числе:

  • в виде оплаты стоимости проезда работника к месту учебы и обратно;
  • выплаты суточных за каждый день нахождения в пути в размере, установленном законодательством для служебных командировок.

На время обучения работники обеспечиваются общежитием гостиничного типа. В случае отсутствия общежития возмещение расходов, связанных с наймом жилого помещения, производится в порядке, установленном законодательством для служебных командировок (п. 1 Постановления N 695).

Учитывая изложенное, при соблюдении требований п.п. 165.1.37 НКУ сумма расходов работодателя, понесенных им в связи с повышением квалификации работников (в том числе оплата стоимости проезда работника к месту учебы и обратно, выплата суточных за каждый день нахождения в пути в размере, установленном законодательством для служебных командировок, и возмещение расходов, связанных с наймом жилого помещения, производится в порядке, установленном законодательством для служебных командировок), не включается в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход таких работников и не облагается налогом на доходы физических лиц и военным сбором.

Сумма расходов работодателя в связи с повышением квалификации (переподготовкой) налогоплательщика отображается в Налоговом расчете по форме № 1ДФ с признаком дохода "158".

Отметим, что в письме не упоминается о сохранении средней заработной платы по основному месту работы за время обучения, и скромно умалчивается о других минимальных государственных гарантиях, также установленных постановлением КМУ от 28.06.97 г. № 695.

Так, государством гарантируется, что иногородним работникам в течение первого месяца обучения суточные выплачиваются в размере, установленном законодательством для служебных командировок, а в последующие месяцы до окончания срока обучения, тем, кто получает заработную плату в размере менее 6 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан, выплачивается стипендия в размере 20 процентов суточных.

Текст документа

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого платником податків у вигляді відшкодування вартості проїзду, проживання та добових витрат при направленні на курси

Лист Державної фіскальної служби України від 24.05.2019 р. № 482/2/99-99-13-02-03-10

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого платником податків у вигляді відшкодування вартості проїзду, проживання та добових витрат у зв’язку з направленням такого платника для підвищення кваліфікації і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Гарантії для робітників і службовців, що направляються для підвищення кваліфікації, встановлено ст. 122 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), згідно із якою при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 201 КЗпП власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи для професійної підготовки і підвищення кваліфікації робітників і службовців, особливо молоді.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12 січня 2012 року N 4312-VI "Про професійний розвиток працівників" (далі - Закон N 4312) професійне навчання працівників - це процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов'язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва.

Статтею 6 Закону N 4312 передбачено, що організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.

Крім того, для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлюються мінімальні державні гарантії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року N 695 (далі - Постанова N 695), зокрема:

  • у вигляді оплати вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
  • виплати добових за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень.

На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень (п. 1 Постанови N 695).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

  • кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
  • сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Згідно із пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень.

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання.

До оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш ж 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі дотримання вимог пп. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 Кодексу сума витрат роботодавця, понесених ним у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівників (у тому числі оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад; виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, та відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, яке провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень), не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом відображається податковим агентом під ознакою доходу "158".

Водночас з метою уникнення неоднозначного трактування норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

В. о. Голови О. Власов

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter