X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

О прекращении договора добровольного медицинского страхования в случае увольнения застрахованного лица

ГНС в индивидуальной налоговой консультации от 26.09.2019 г. № 382/6/99-00-07-02-02-15/ІПК напоминает, что в соответствии с п.п. 14.1.521 НКУ договор добровольного медицинского страхования - договор страхования, который предусматривает страховую выплату, осуществляемой учреждениям здравоохранения в случае наступления страхового случая, связанного с болезнью застрахованного лица или несчастным случаем. Такой договор должен также предусматривать минимальный срок его действия один год и возврат страховых платежей исключительно страхователю при досрочном расторжении договора.

Договор, по которому страховая выплата осуществляется непосредственно страхователю - физическому лицу при предъявлении им подтверждающих документов из учреждений здравоохранения, нельзя считать договору добровольного медицинского страхования в понимании положений п.п. 14.1.521 НКУ.

В случае увольнения работника - застрахованного лица и при наличии заключенного трехстороннего соглашения о переводе прав страхователя на застрахованное лицо, срок действия договора добровольного медицинского страхования не меняется и такой договор не прекращается до завершения своего минимального срока действия, определенного п.п. 14.1.521 НКУ.

В этом случае не применяются корректировки, предусмотренные ст. 1231 НКУ  - если договор долгосрочного страхования жизни в течение первых пяти лет его действия разрывается по любым причинам, кроме случая, предусмотренного абз. 4 настоящей статьи, до окончания минимального срока его действия или до наступления соответствующего страхового случая, установленных настоящим Кодексом и другим законодательством, в результате чего происходит частичная страховая выплата, выплата выкупной суммы или полное прекращение обязательств страховщика по такому договору перед таким плательщиком налога или нарушаются другие требования, установленные НКУ к таким договорам, а также требования к договорам добровольного медицинского страхования, то плательщик налога - страхователь, признавший в бухгалтерском учете расходы, обязан увеличить финансовый результат до налогообложения отчетного периода на сумму таких предварительно уплаченных платежей, взносов, премий с начислением пени в размере 120 процентов учетной ставки НБУ, действовавшей на конец отчетного периода, в котором произошло расторжение договора или такой договор перестал отвечать требованиям, предусмотренным НБУ.

Кроме того, положениями НКУ не предусмотрена корректировка финансового результата до налогообложения на разницы в размере полученной страхователем страховой премии, возвращенной страховщиком, в связи с прекращением договора добровольного медицинского страхования относительно освобожденного застрахованного лица. Такие операции отражаются по правилам бухгалтерского учета при формировании финансового результата до налогообложения.

Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 26.09.2019 р. № 382/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо порядку оподаткування операцій за договорами добровільного медичного страхування у тому числі у разі припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою - працівником, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону встановлено, що страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону).

Відповідно до п. З ст. 28 Закону дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Відповідно до п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.521 п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Згідно зі ст. 1231 якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом: та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом.

Податкові зобов'язання страховика у зв'язку з обставинами, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, за період до кінця звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору довгострокового страхування життя чи договору страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договору страхування додаткової пенсії, або такий договір чи договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом, корегуванню не підлягають.

Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток у випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика, так і до платника податку не застосовуються.

Договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

  • зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;
  • зміну страховика на нового страховика.

При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Отже, з ціллю застосування положень Кодексу вживається поняття «договір добровільного медичного страхування», визначене п.п.14.1.521. п.14.1 ст. 14 Кодексу.

Таким чином, договір, за яким страхова виплата здійснюється безпосередньо страхувальнику - фізичній особі при пред’явленні нею підтверджуючих документів із закладів охорони здоров’я, не вважається договором добровільного медичного страхування в розумінні положень п.п.14.1.521 п.14.1 ст. 14 Кодексу.

Слід зазначити, що у разі звільнення працівника - застрахованої особи та за наявності укладеної тристоронньої угоди про переведення прав страхувальника на застраховану особу строк дії договору добровільного медичного страхування не змінюється і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного п.п. 14.1.521. п.14.1 ст. 14 Кодексу, то коригування, передбачене ст. 1231 Кодексу, не застосовується.

У разі припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою та за наявності додаткової угоди про припинення договору добровільного медичного страхування щодо зазначеної застрахованої особи, що звільнена, платник податку на прибуток - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму попередньо сплачених за застраховану особу платежів із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим п.п. 14.1.521 п.14.1 ст. 14 Кодексу.

Крім того, положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суму отриманої страхувальником страхової премії, повернутої страховиком, у зв’язку із припиненням договору добровільного медичного страхування щодо звільненої застрахованої особи.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter