X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Предприятие имеет несколько филиалов, где хранится топливо для собственного транспорта: регистрация распорядителем акцизного склада и плательщиком акцизного налога

ГНС в индивидуальной налоговой консультации от 01.10.2019 г. № 528/6/99-00-04-02-06-15/ІПК рассматривает ситуацию, когда Предприятие в течение календарного года для нужд производственной деятельности собственных плавсредств и других механизмов получает и потребляет горючее суммарно свыше 1000 кубических метров по всему Предприятию. При этом по каждому отдельно взятому филиалу Предприятия, которые непосредственно осуществляют производственную деятельность объем потребления топлива не превышает 1000 кубических метров. Емкости, в которых находится закупленное топливо для собственного потребления, расположены в филиалах Предприятия с объемами от 0,1 кубических метров до 20 кубических метров - их объем по каждому отдельному филиалу не превышает 200 кубических метров, но в суммарном количестве по предприятию объем превышает 200 кубических метров (с разным территориальным расположением емкостей).

С учетом изложенного, Предприятие просит ответить на следующие вопросы:

1. Относятся ли к акцизным складам отдельные помещения или территории филиалов Предприятия, на которых расположены емкости объемом до 200 кубических метров, принадлежащие Предприятию и используемые Предприятием и его филиалами исключительно для собственных внутрихозяйственных операций по размещению топлива, с которого уплачен акцизный налог, и дальнейшего его использования исключительно для обеспечения работы своих транспортных средств (для нужд собственного потребления), если суммарно по предприятию их объем превышает 200 кубических метров?

2. Относятся ли к акцизным складам передвижным отдельные собственные транспортные средства Предприятия (автомобильные и морские, за исключением несамоходных барж), расположенные на территории (акватории) различных филиалов Предприятия, в топливных баках (танках) которых перемещается и/или находится топливо (с которого уплачен акцизный налог) исключительно для обеспечения работы собственных транспортных средств предприятия, т.е. нужд собственного потребления в рамках осуществления внутрихозяйственных операций и которое не реализуется другим лицам по договорам купли-продажи и приравненным к ним?

3. Относятся ли к акцизным складам передвижным несамоходные баржи, расположенные в акваториях филиалов Предприятия, в топливных танках которых находится топливо (с которого уплачен акцизный налог) исключительно для обеспечения работы своих транспортных средств, то есть для собственного потребления в рамках осуществления внутрихозяйственных операций и которое не реализуется другим лицам по договорам купли-продажи и приравненным к ним?

4. Является ли Предприятие плательщиком акцизного налога если не осуществляет хозяйственной деятельности путем производства, обработки (переработки), смешивания, разлива, погрузки-разгрузки, хранения, реализации топлива с целью получения от такой деятельности дохода?

5. Подлежит ли лицензированию внутрихозяйственная деятельность Предприятия по хранению топлива в топливных танках несамоходных барж, расположенных в акваториях филиалов Предприятия, учитывая что местом хранения такого топлива является не земельный участок, определяемый в соответствии со ст. 15 Закона Украины от 19.12.95 г. N 481 "О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков, табачных изделий и горючего" (далее - Закон № 481), а акватория морского порта?

6. Что имеется в виду в Законе № 481 под "объектом для хранения топлива"? Объектом для хранения топлива является только сооружения и/или оборудование, и/или емкости?

7. Поскольку для толкования понятий "акцизного склада" в Кодексе и "места хранения топлива" в Законе № 481 используется термин "территория", не являются ли такие понятия тождественными между собой? Предусмотрено ли нормами законодательства получение лицензии на хранение топлива на каждый акцизный склад?

Отвечая на вопросы 1-4 налоговики делают вывод, что отдельные помещения или территории филиалов Предприятия, на которых расположены емкости объемом до 200 кубических метров, принадлежащие Предприятию и используемые Предприятием и его филиалами исключительно для собственных внутрихозяйственных операций по размещению топлива, с которого уплачен акцизный налог, и дальнейшего его использования исключительно для обеспечения работы своих транспортных средств (для нужд собственного потребления) относятся к акцизным складам, а Предприятие является распорядителем акцизного склада.

В понимании НКУ Предприятие является распорядителем акцизного склада, реализующим топливо, а значит является плательщиком акцизного налога.

Отвечая на вопросы 5-7 налоговики разъясняют следующее.

Согласно статье 1 Закона № 481:

  • место хранения топлива - место (территория), на котором расположены здания и/или оборудование, и/или емкости, используемые для хранения топлива на праве собственности или пользования;
  • хранение топлива - деятельность по хранению топлива (собственного или полученного от других лиц) с изменением или без изменения его физико-химических характеристик.

Согласно статье 15 Закона N 481 хранение топлива осуществляется субъектами хозяйствования всех форм собственности при наличии лицензии.

Лицензия на право хранения топлива не получается на места хранения топлива, используемые:

  • предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью содержатся за счет средств государственного или местного бюджета;
  • предприятиями, учреждениями и организациями системы государственного резерва;
  • субъектами хозяйствования для хранения топлива, потребляемого для собственных производственно-технологических нужд исключительно на нефте- и газодобывающих площадках, буровых платформах и которое не реализуется через места розничной торговли.

Таким образом, Законом № 481 установлен исчерпывающий перечень условий, при которых предприятия, учреждения и организации не получают лицензии на право хранения топлива на места хранения топлива. Других исключений Законом № 481 не предусмотрено.

При этом лицензия получается Предприятием на каждое место хранения топлива.

Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 01.10.2019 р. № 528/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби України" Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації та в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Підприємство поінформувало, що його структура складається з центрального офісу у м. Києві, головного представництва у м. Одесі, та 15 філій (далі - філії Підприємства). Філії Підприємства є відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, здійснюють від імені Підприємства частину господарської діяльності та мають окремі баланси, які входять до зведеного балансу Підприємства.

До складу технічної бази Підприємства входять морські судна, несамохідні баржі, лоцманські катери, плав крани, буксири та інші види плавзасобів портового флоту, в паливних баках та трюмах, яких знаходиться пальне виключно для власного використання, та вантажна - розвантажувальна техніка з різним об’ємом паливних баків (вбудовані, додаткові паливні баки дизель- генераторний агрегат (далі - ДГА), резервуари для розміщення дизельного палива для котелень і т.і.).

Штатні паливні баки (танки), що розташовані на суднах та інших плавзасобах портового флоту Підприємства, ємності ДГА використовуються як "паливний бак" для використання пального безпосередньо з метою забезпечення роботи відповідного транспортного засобу чи технічного устаткування, тобто використовується наявне в штатних баках пальне виключно для потреб власного споживання і ні підприємством ні його філіями не здійснюються господарська діяльність з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Об’єми баків (танків) суден визначені проектами суден в залежності від автономності їх плавання, тому знаходження значної кількості палива в танках суден необхідно для їх безаварійної експлуатації, а не з метою зберігання.

Аналогічна ситуація з ємностями ДГА та іншими ємностями, їх об’єми відповідають розрахункам часу безперебійної роботи агрегатів при відключенні електропостачання з урахуванням годинного витрачання палива двигуном та потужністю генератора.

Споживання та отримання пального в Підприємстві протягом календарного року для потреб виробничої діяльності власних плавзасобів та інших механізмів перевищує сумарно 1000 кубічних метрів по всьому Підприємству, але важливо зазначити, що по кожній окремо взятій філії Підприємства, які безпосередньо здійснюють виробничу діяльність Підприємства обсяг споживання пального не перевищує 1000 кубічних метрів. Аналогічна ситуація з ємностями, в яких знаходиться закуплене пальне для власного споживання, що розташовані по філіям Підприємства (такі ємкості є в різних об’ємах від 0,1 кубічних метрів до 20 кубічних метрів) - їх об’єм по кожній окремій філії не перевищує 200 кубічних метрів, але в сумарній кількості по підприємству об’єм перевищує 200 кубічних метрів (з різним територіальним розташуванням ємностей).

З урахуванням викладеного, Підприємство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи відносяться до акцизних складів окремі приміщення або території філій Підприємства, на яких розташовані ємності об’ємом до 200 кубічних метрів, що належать Підприємству та використовуються Підприємством та його філіями виключно для власних внутрішньогосподарських операцій з розміщення пального, з якого сплачено акцизний податок, та подальшого його використання виключно для забезпечення роботи своїх транспортних засобів (для потреб власного споживання), якщо сумарно по підприємству їх об’єм перевищує 200 кубічних метрів?

2. Чи відносяться до акцизних складів пересувних окремі власні транспортні засоби Підприємства (автомобільні та морські, за виключенням несамохідних барж), розташовані на території (акваторії) різних філій Підприємства, в паливних баках (танках) яких переміщується та/або знаходиться пальне (з якого сплачено акцизний податок) виключно для забезпечення роботи власних транспортних засобів підприємства, тобто потреб власного споживання в рамках здійснення внутрішньогосподарських операцій та яке не реалізується іншим особам за договорами купівлі-продажу та прирівняним до них?

3. Чи відносяться до акцизних складів пересувних несамохідні баржі, що розташовані в акваторіях філій Підприємства, в паливних танках яких знаходиться пальне (з якого сплачено акцизний податок) виключно для забезпечення роботи своїх транспортних засобів, тобто власного споживання в рамках здійснення внутрішньогосподарських операцій та яке не реалізується іншим особам за договорами купівлі-продажу та прирівняних до них?

4. Чи є Підприємство платником акцизного податку якщо не здійснює господарської діяльності шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального з метою отримання від такої діяльності доходу?

5. Чи підлягає ліцензуванню внутрішньогосподарська діяльність Підприємства зі зберігання пального у паливних танках несамохідних барж, розташованих в акваторіях філій Підприємства, враховуючи що місцем зберігання такого пального є не земельна ділянка, що визначається відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), а акваторія морського порту?

6. Що мається на увазі в Законі N 481 під "об’єктом для зберігання пального"? Об’єктом для зберігання пального є тільки споруди та/або обладнання, та/або ємності?

7. Оскільки для тлумачення понять "акцизного складу" в Кодексі та "місця зберігання пального" в Законі N 481 використовується термін "територія", чи не є такі поняття тотожними між собою? Чи передбачено нормами законодавства отримання ліцензії на зберігання пального на кожен акцизний склад?

Щодо питань 1 - 4.

Відповідно до пп. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом а пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу:

  • розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

  • реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
  • ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Підприємство поінформувало, що філії Підприємства є відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, а отже, обсяг пального, що протягом календарного року закуповує Підприємство для власних потреб, складає більш, ніж 1000 кубічних метрів.

Враховуючи вищевикладене, окремі приміщення або території філій Підприємства, на яких розташовані ємності об’ємом до 200 кубічних метрів, що належать Підприємству та використовуються Підприємством та його філіями виключно для власних внутрішньогосподарських операцій з розміщення пального, з якого сплачено акцизний податок, та подальшого його використання виключно для забезпечення роботи своїх транспортних засобів (для потреб власного споживання) відносяться до акцизних складів, а Підприємство є розпорядником акцизного складу.

Також, відносяться до акцизних складів пересувних і окремі власні транспортні засоби Підприємства (автомобільні та морські, за виключенням несамохідних барж), розташовані на території (акваторії) різних філій Підприємства, в паливних баках (танках) яких переміщується та/або знаходиться пальне (з якого сплачено акцизний податок) виключно для забезпечення роботи власних транспортних засобів підприємства.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст .14 Кодексу, реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

  • у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
  • при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до вимог пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, але не виключно, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Отже, враховуючи, в розумінні Кодексу, Підприємство є розпорядником акцизного складу, реалізує пальне, а отже є платником акцизного податку.

Щодо питань 5 - 7.

Відповідно до статті 1 Закону N 481:

  • місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
  • місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
  • зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
  • оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Відповідно до статті 15 Закону N 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

  • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
  • підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  • суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Статтею 15 Закону N 481 також встановлено, що суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене вище, Законом N 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензії на право зберігання пального на місця зберігання пального. Інших винятків Законом N 481 не передбачено.

При цьому ліцензія отримується Підприємством на кожне місце зберігання пального.

До суб'єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 Закону N 481 у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Слід зазначити, що до звернення Підприємства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, відповідно ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.

Для надання більш повної та ґрунтовної відповіді на ці питання Підприємство має право повторно звернутися до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією та надати копії відповідних документів, з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter