X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Без рубрики
29.10.2019

Дата возникновения налоговых обязательств и налогового кредита для поставщика электроэнергии

ГНС в индивидуальной налоговой консультации от 17.10.2019 г. № 811/6/99-00-07-03-02-15/ІПК разъясняет, что согласно п. 44 подр. 2 разд. XX НКУ временно, до 1 января 2022 года, налогоплательщики, осуществляющие поставки (в том числе оптовые), передачу, распределение электрической и/или тепловой энергии, поставки угля и/или продуктов его обогащения товарных позиций 2701, 2702, 2704 00 согласно УКТ ВЭД, предоставляющие услуги по централизованному водоснабжению и водоотводу, определяют дату возникновения налоговых обязательств и налогового кредита - по кассовому методу.

Таким образом, при осуществлении электропоставщиком операции по поставке электрической энергии потребителю, в том числе если в состав стоимости такой электроэнергии включается также стоимость услуг по ее распределения (передачи), электропоставщик обязан:

  • определить налоговые обязательства по НДС по кассовому методу, а именно на дату перечисления потребителем средств на банковский счет (в кассу) электропоставщика в качестве оплаты за поставки электрической энергии, исходя из стоимости такой электроэнергии, в состав стоимости которой также включается стоимость услуг по распределению (передаче) электрической энергии;
  • составить и зарегистрировать в ЕРНН налоговую накладную по такой операции на потребителя (плательщика НДС), для которого такая налоговая накладная, зарегистрированная в ЕРНН, является для потребителя основанием для начисления сумм налога, относящихся к составу налогового кредита.

Относительно ссылки в обращении налогоплательщика на п. 216.10 НКУ и соответственно возможности определения налоговых обязательств по НДС и составление налоговых накладных и их регистрации в ЕРНН по операциям по поставке электрической энергии на дату подписания акта приема-передачи электроэнергии разъясняется, что указанным пунктом НКУ регулируются исключительно вопрос определения налоговых обязательств по акцизному налогу, а не по НДС.

Текст документа

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 17.10.2019 р. № 811/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ при здійсненні операцій з постачання електричної енергії споживачам та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство є електропостачальником, але не є постачальником універсальної послуги.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019).

Електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (підпункт 30 пункту 1 статті 1 Закону № 2019). Споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (підпункт 84 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі -Правила № 312).

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 розділу І Правил № 312 учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами (підпункт 1.1.2 пункту 1.1 розділу І Правил № 312).

Договірні умови постачання електричної енергії на роздрібному ринку визначено у пункті 3.1 розділу III Правил № 312. Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії» (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 розділу III Правил № 312).

Електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов'язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов'язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення споживачам рахунків за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від імені оператора системи (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 розділу III Правил № 312).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) регулюються статтями 187 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту - за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункт 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Отже, платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, перелічених у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, визначає дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом.

Враховуючи викладене, при здійсненні електропостачальником операції з постачання електричної енергії споживачу, у тому числі якщо до складу вартості такої електричної енергії включається також вартість послуг із її розподілу (передачі), електропостачальник зобов’язаний:

  • визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату перерахування споживачем коштів на банківський рахунок (у касу) електропостачальника як оплату за постачання електричної енергії, виходячи із вартості такої електричної енергії, до складу вартості якої також включається вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
  • скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на споживача. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для споживача (платника ПДВ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Щодо посилання у зверненні на пункт 216.10 статті 216 розділу VI ПКУ та відповідно можливості визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН за операціями з постачання електричної енергії на дату підписання акту прийому-передачі електроенергії повідомляємо, що вказаним пунктом ПКУ регулюються виключно питання визначення податкових зобов’язань з акцизного податку, а не з ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями визначаються у порядку, встановленому розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, з урахуванням наданих у цій податковій консультації роз’яснень.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter