X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Об обложении НДС операций возврата ранее экспортированного товара в таможенном режиме реимпорта, в том числе при дальнейшей утилизации возвращенного товара

Экспортные товары, возвращаемые резиденту в связи с неисполнением (ненадлежащим исполнением) условий внешнеэкономического договора, размещаются в таможенный режим реимпорта (см. также тему Учет операции по возврату экспортного товара в таможенном режиме реимпорта).

В соответствии с требованиями ст. 81 ТКУ при размещении товаров в таможенный режим реимпорта согласно п. 3 ч. 2 ст. 78 ТКУ:

  • суммы вывозной пошлины, уплаченные при экспорте этих товаров, возвращаются лицам, которые их уплатили, или их правопреемникам, в порядке, предусмотренном ТКУ;
  • акцизный налог и НДС взимаются согласно НКУ.

При этом НДС в данном случае уплачивается согласно п. 206.3 ст. 206 НКУ.

Датой возникновения налоговых обязательств является дата представления таможенной декларации для таможенного оформления (п. 187.8 ст. 187 НКУ), а датой возникновения права на отнесение уплаченной суммы НДС в налоговый кредит - дата уплаты НДС по налоговым обязательствам согласно п. 187.8 ст. 187 НКУ (п. 198.2 ст. 198 НКУ).

Суммы НДС, уплаченного таможне по таким операциям, отражаются в строке 12.1 декларации по НДС. На это также обращается внимание в письме ГУ ГФС Житомирской области от 06.01.2016 г. № 13/6/06-30-15-01-19, разъясняя при этом, что если возвращенный товар подлежит утилизации (то есть товар не использован налогоплательщиком в хозяйственной деятельности), то согласно п. 198.5 "г" НКУ налогоплательщик обязан начислить налоговые обязательства исходя из базы налогообложения, определенной в соответствии с п. 189.1 НКУ, выписать и зарегистрировать налоговую накладную в ЕРНН.

Больше новостей
Текст документа

Лист Головного управління ДФС у Житомирській області від 06.01.2016 р. № 13/6/06-30-15-01-19

 (Витяг)

Згідно з ч. 1 ст. 77 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) реімпорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно п. 3 частини другої ст. 78 МКУ у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Відповідно до п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

–     придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг;

–     придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, зі змінами та доповненнями, у рядку 12.1 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість відображаються обсяги придбання імпортованих товарів та сума податкового кредиту, відображена у зв'язку з імпортом товарів, по яких ПДВ сплачувався при їх митному оформленні за основною ставкою, ставкою 7 %. Отже, операції з повернення нерезидентом товарів, які були експортовані платником податків за нульовою ставкою, відображаються у рядку 12.1 розд. II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

Оскільки повернутий товар не використано в господарській діяльності платника (товар підлягає утилізації), то згідно з вимогами абз. г) п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Нараховані податкові зобов'язання у зв'язку з використанням товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, відображаються в розділі I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість.

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter