X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Об отражении в налоговом учете операций по уценке товаров

ГУ ГФС в Тернопольской области в письме от 30.12.2015 г. № 2017/10/19-00-15-02-22/12026 разъясняет порядок отражения в бухгалтерском учете товарно-материальных ценностей, если на дату баланса их цена снизилась, они испорчены, устарели или иным образом утратили первоначально ожидаемую экономическую выгоду.

Согласно п. 27 П(С)БУ-9 сумма, на которую первоначальная стоимость запасов превышает чистую стоимость их реализации, и стоимость полностью утраченных (порча, недостача) запасов списываются на расходы отчетного периода. То есть суммы недостач и потерь от порчи ценностей списываются на расходы отчетного периода.

Согласно разделу III НКУ объект обложения налогом на прибыль рассчитывается на основании данных бухгалтерского учета путем корректировки финансового результата до налогообложения, определенного в финансовой отчетности, на разницы, которые увеличивают или уменьшают финансовый результат до налогообложения, в соответствии с положениями Кодекса. Механизм корректировки (увеличения или уменьшения) финансового результата до налогообложения (прибыли или убытка), отраженного в финансовой отчетности на разницы, определен в ст. 138, 139, 140, 141 раздела III НКУ.

Разделом III НКУ не предусмотрено проведение корректировки финансового результата до налогообложения, определенного в финансовой отчетности предприятия при осуществлении плательщиком операций по уценке таких товаров.

Больше новостей
Текст документа

Лист Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30.12.2015 р. № 2017/10/19-00-15-02-22/12026

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло запит щодо відображення в податковому обліку проведеної уцінки фруктів і овочів та у межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

  • зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

  • збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 24 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.99 № 246 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" (далі – ПБО 9), запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Відповідно до пункту 25 ПБО 9 запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (пункт 26 ПБО 9).

Згідно з пунктом 27 ПБО 9 сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Пунктом 28 ПБО 9 визначено, якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Порядок проведення уцінки запасів та документування цієї операції здійснюються відповідно до Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 10 вересня 1996 року № 120/190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 1996 р. за № 546/1571.

Таким чином, Кодексом не передбачено проведення коригування фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності підприємства при здійснені платником податку операцій з уцінки таких товарів.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Заступник начальника С. Господарик

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter