X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера
Без рубрики
03.03.2016

О зачете суммы налога, уплаченного за рубежом, при определении налога на прибыль налогоплательщика

Порядок устранения двойного налогообложения определен в ст. 13 НКУ. Так, доходы, полученные резидентом Украины (кроме физических лиц) из источников за пределами Украины, учитываются при определении объекта налогообложения в полном объеме. При этом расходы, понесенные резидентом Украины (кроме физических лиц) в связи с получением доходов из источников за пределами Украины, учитываются в порядке и размерах, установленных НКУ.

Суммы налогов и сборов, уплаченные за пределами Украины, засчитываются при расчете налогов и сборов в Украине по правилам, установленным НКУ, а именно п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 НКУ.

Не подлежат зачислению в уменьшение налоговых обязательств такие налоги, уплаченные в других государствах:

  • налог на капитал/имущество и прирост капитала;
  • почтовые налоги;
  • налоги на реализацию (продажу);
  • прочие непрямые налоги независимо от того, подпадают они под категорию подоходных налогов или облагаются налогом другими налогами согласно законодательству иностранных государств.

Зачисление уплаченных за рубежом сумм налогов осуществляется:

  • при условии представления письменного подтверждения контролирующего органа другого государства относительно факта уплаты такого налога (п. 13.5 ст. 13 НКУ). Эта справка подлежит легализации в соответствующей стране, соответствующем заграничном дипломатическом учреждении Украины, если иное не предусмотрено действующими международными договорами Украины. Порядок легализации документов рассмотрен в теме Легализация иностранных документов (бесплатно ознакомиться с этим материалом можно, зарегистрировавшись в онлайн версии электронного журнала);
  • при наличии действующего международного договора Украины об избежании двойного налогообложения доходов, заключенного между Украиной и страной, в которой осуществлен факт уплаты налога.

В письме от 21.01.2016 г. № 214/10/08-01-15-02-11 ГУ ГФС в Запорожской области отмечает, что при выполнении вышеуказанных условий предприятие имеет право зачесть сумму налога на прибыль при определении налоговых обязательств по этому налогу в отчетном налоговом периоде. При этом сумма уплаченного за рубежом налога, которая засчитывается в уменьшение суммы налога на прибыль, уплаченного в Украине, определяется путем пересчета иностранной валюты (в которой оплачен налог) в гривню исходя из официального курса НБУ на дату уплаты заграничного налога.

Обращаем внимание, что согласно п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 НКУ размер зачтенных сумм налога с иностранных источников в течение налогового (отчетного) периода не может превышать сумму налога, подлежащую уплате в Украине таким налогоплательщиком в течение этого периода.

Дополнительно следует отметить письмо от 04.01.2016 г. № 102/7/99-99-19-02-01-17, в котором ГФС разъясняет вопрос отражения такого зачета в декларации по прибыли. Так, на сумму налога, уплаченную налогоплательщиком за границей, рекомендовалось увеличить показатель строки 16 приложения ЗП с приложением предусмотренного п. 46.4 ст. 46 НКУ письменного пояснения и указанием соответствующих сумм. Подробнее этот вопрос рассмотрен в теме Представление декларации по налогу на прибыль за 2015 год - бесплатно ознакомиться с этим материалом можно, зарегистрировавшись в онлайн версии электронного журнала.

Больше новостей
Текст документа

Лист Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21.01.2016 р. № 214/10/08-01-15-02-11

Головне управління ДФС у Запорізькій області розглянуло лист щодо врахування податків, сплачених за кордоном, при визначенні податку на прибуток та повідомляє.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Відповідно до п. 44.2 ст. 42 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат. Так, для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Порядок усунення подвійного оподаткування встановлено ст. 13 ПКУ. Так, доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених ПКУ.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 ПКУ суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом III ПКУ.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах: податок на капітал/майно та приріст капіталу; поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Питання оподаткування доходів, одержаних резидентами України з джерел в республіки Казахстан, регулюються положеннями Угоди між Урядом України та Урядом республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи, підписаної 09.07.96, ратифікованої Верховною Радою України 15.11.96 (Закон України № 508/96-ВР), яка набула чинності 14.04.97 (далі – Угода).

Так, оподаткування прибутку від підприємницької діяльності зазначено у статті 7 Угоди, а саме: прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює або не здійснювало підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Тобто оподаткування прибутку від підприємницької діяльності резидента України здійснюється в Україні, крім випадку здійснення діяльності через постійне представництво, розташоване в Казахстані.

Згідно п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, у разі виконання вимог міжнародного договору та наявності довідки про підтвердження податковим органом іншої держави факту сплати податку в цій державі підприємство має право на зарахування сум податку на прибуток, при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток у звітному податковому періоді.

При цьому сума податку, сплаченого суб'єктом господарювання за кордоном, що зараховується у зменшення суми податку на прибуток, сплаченого в Україні, визначається шляхом перерахунку іноземної валюти (в якій сплачено податок) у гривні виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату сплати закордонного податку.

Слід звернути увагу, що кожен конкретний випадок податкових відносин, у томі числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.

Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

Перший заступник начальника О. Фоменко

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter