X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Уволить мобилизованного работника, по мнению Гоструда, невозможно

Гоструда в письме от 26.11.2015 г. № 4979/0/4.1-06/6/ДП-15 разъясняет, что в соответствии со статьей 119 КЗоТ за работниками, призванными на срочную военную службу, военную службу по призыву по мобилизации, на особый период или принятыми на военную службу по контракту в случае возникновения кризисной ситуации, угрожающей национальной безопасности, объявление решения о проведении мобилизации и (или) введение военного положения на срок до окончания особого срока или до дня фактической демобилизации, сохраняются место работы, должность и компенсируется из бюджета средний заработок на предприятии, в учреждении, организации, в которых они работали на время призыва, независимо от подчинения и формы собственности. Выплата таких компенсаций из бюджета в пределах среднего заработка производится за счет средств Государственного бюджета Украины в порядке, определенном Кабинетом Министров Украины.

Таким образом, по мнению Гоструда, действующее законодательство не предусматривает возможности расторжения трудовых отношений с работником, призванным на военную службу, ни при каких обстоятельствах.

Прекращение трудового договора на основании п. 2 ст. 36 КЗоТ в связи с истечением срока трудового договора с работниками, призванными на военную службу, возможно только после окончания прохождения военной службы. Для этого работодатель должен в день окончания срока трудового договора выдать соответствующий приказ и принять меры по ознакомлению работника с этим приказом, например, путем направления копии по почте на известный адрес.

Больше новостей
Текст документа

Лист Державної служби України з питань праці від 26.11.2015 р. № 4979/0/4.1-06/6/ДП-15

Статтею 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинне законодавство не передбачає можливості розірвання трудових відносин з працівником, призваним на військову службу, за жодних обставин.

Припинення трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливо тільки після закінчення проходження військової служби. Для цього роботодавець має в день закінчення строку трудового договору видати відповідний наказ та вжити заходів щодо ознайомлення працівника з цим наказом, наприклад, шляхом направлення його копії поштою на відому адресу.

Директор В. Сажієнко

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter