X
АВЕРС - БУХГАЛТЕРИЯ электронный журнал для бухгалтера

Уплата земельного налога за сдаваемое единоналожником в аренду помещение в многоквартирном доме

ГУ ГФС в Тернопольской области от 04.03.2016 г. № 381/10/19-00-15-03-30/2157 разъясняет вопросы уплаты земельного налога юридическим лицом - плательщиком единого налога третьей группы за принадлежащее ему нежилое помещение в многоквартирном жилом доме, сдаваемое им в аренду.

Земельный налог за земельные участки, на которых расположены многоквартирные дома, а также относящиеся к ним здания, сооружения с учетом пропорциональной доли придомовой территории, платит субъект хозяйствования, имеющий право собственности или пользования на такой земельный участок.

Юридическое лицо - плательщик единого налога третьей группы, который приобрел право собственности или пользования земельным участком и является владельцем нежилого помещения (его части) в многоквартирном жилом доме и предоставление в аренду недвижимого имущества является основным или одним из видов деятельности, освобождается от уплаты земельного налога за земельный участок под таким помещением, сдаваемым в аренду, поскольку такой земельный участок этим плательщиком (арендодателем) используется для осуществления хозяйственной деятельности.

В то же время пользования земельным участком может возникать и на условиях аренды. Освобождение от уплаты арендной платы действующим законодательством не предусмотрено.

Больше новостей
Текст документа

Лист Головного управління ДФС у Тернопільській області від 04.03.2016 р. № 381/10/19-00-15-03-30/2157

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло Вашу заяву щодо сплати земельного податку юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, та повідомляє наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – Земельний кодекс), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Податковий кодекс).

У статті 42 Земельного кодексу передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У статті 270 Податкового кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу).

Згідно із пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу).

Отже, у суб'єкта господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку третьої групи), обов'язок сплачувати земельний податок або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З урахуванням викладеного, земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, сплачує суб'єкт господарювання, який має право власності або користування на таку земельну ділянку.

Згідно зі статті 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV, зі змінами і доповненнями, господарська діяльність – це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка набула право власності або користування земельною ділянкою та є власником нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку, та надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності, звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови надання в оренду нерухомого майна згідно з укладеною цивільно-правовою угодою, оскільки така земельна ділянка цим платником (орендодавцем) використовується виключно для здійснення господарської діяльності.

Водночас користування земельною ділянкою може виникати й на умовах оренди. Звільнення від сплати орендної плати чинним законодавством не передбачено.

Підтвердження розміру площ земельних ділянок, що перебувають у власності юридичних осіб або у користуванні, розподілу серед власників землі та землекористувачів та розміру нормативної грошової оцінки здійснюється відповідними органами державних земельних ресурсів за місцем розташування земельних ділянок.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 стаття 52 Кодексу).

Заступник начальника С. Господарик

Share on FacebookGoogle+Tweet about this on Twitter